Вуковар

*— сусідні нас. пункти*
Вуковар; Vukovar
Герб Вуковара	прапор
	Вуковар сьогодніВуковар сьогодні
	Основні дані
	45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 19.000° сх. д.
Країна	Хорватія
Адмінодиниця	Вуковарсько-Сремська жупанія
Столиця для	Вуковарсько-Сремська жупанія (жупанія Хорватії)
	Негославці ?
Засновано	1231
Площа	100,1 км² і 61,6 км²
Населення	26 468 (2011)
Агломерація	27 683
Висота НРМ	108 м
Міста-побратими	Бач, Мостар, Дубровник, Синь
Телефонний код	(385) 032
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	3187046
OSM	r8800250 ·R
Поштові індекси	32000
	Міська влада
Мер міста	Жденка Бульян
Вебсайт	www.vukovar.hr
	Мапа
	Вуковар у Вікісховищі

Вýковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.

Загальні відомості

Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова var «фортеця»). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб^[2], 109 з яких назвали рідною українську мову^[3]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.^[2]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення міста^[4]:

Національний склад

Згідно з переписом 2021 року, серед населення міста було: хорватів — 63%, сербів — 29,7%, угорців — близько 1%. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,2%, сербів 32,3%.^[5]^[6]

Рік	Всього	Хорвати	Серби	Німці	Угорці	Решта
1910.	10.359	4.092	1.628	3.503	954	183
		39,50 %	15,70 %	33,80 %	9,20 %	1,80 %
1931.	10.242	5.048	1.702	2.670	571	215
		49,60 %	16,60 %	26,10 %	5,60 %	2,00 %
1948.	17.223	10.943	4.390	54	913	923
		63,50 %	25,50 %	0,30 %	5,30 %	5,30 %
1971.	30.222	14.694	9.132	60	835	5.501
		48,60 %	30,20 %	0,20 %	2,80 %	18,20 %
1990.	44.639	21.065	14.425	94	694	8.361
		47,20 %	32,30 %	0,20 %	1,50 %	18,80 %
2001.	31.670	18.199	10.412	58	387	2.614
		57,46 %	32,88 %	0,18 %	1,22 %	8,25 %
2011.	27.683	15.881	9.654	58	347	1.743
		57,37%	34,87%	0,21%	1,25%	6,30%
2021.	23.536	14.605	6.840	45	220	1.776
		63,02%	29,73%	0,19%	0,95%	7,55%

Історія

Водонапірна башта міста, що зазнала великих ушкоджень під час боїв, стала символом Війни Хорватії за незалежність (1991—1995)

Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з VI століття, однак уперше місто згадане у XIII столітті. У 1231 році Вуковар отримав статус вільного королівського міста. Князь Коломан надав Вуковару статус вільного королівського міста, щоб сприяти подальшому розвитку міста. За умовами Карловицького миру 1699 Вуковар перейшов до Габсбурзької монархії. З XX ст. місто перебувало у складі Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (згодом Королівство Югославія), Незалежної Держави Хорватія (де воно було столицею великої жупи Вука) та у складі югославської федерації, у війні за незалежність від якої місто прийняло найтяжчий удар.

Докладніше: Битва за Вуковар

1 квітня серби Вуковара почали зводити барикади на головних дорогах. «Білі орли», сербське воєнізоване угруповання, пробралося в населене сербами Борово Село, де 2-го травня під час битви влаштувало засідку на два автобуси хорватської поліції, вбивши 12 правоохоронців і поранивши ще 22.^[7] Облога міста югославськими військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій війни Хорватії за незалежність (1991—1995) та є одним із її символів і предметом особливої національної гордості хорватів. Оборона міста від великосербської агресії, яку організували нечисленні хорватські гвардійці та місцеві ополченці різних національностей, тривала 87 днів і завершилася взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.

Населені пункти

Крім міста Вуковар, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.^[8]^[9]

Клімат міста
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	6,07	7,79	12,24	16,99	22,36	25,26	25,06	24,66	20,58	15,18	9,39	5,67
Середня температура, °C	0,40	2,11	6,58	11,28	16,68	19,58	21,28	20,87	16,79	11,40	5,60	1,88
Середній мінімум, °C	−5,28	−3,56	0,89	5,62	11,00	13,90	17,48	17,08	13,00	7,60	1,82	−1,91
Норма опадів, мм	42	37	41	52	59	83	67	59	48	51	59	51
Середньомісячна швидкість вітру, м/с	2.28	2.50	2.87	2.71	2.47	2.20	2.20	2.00	2.00	2.20	2.29	2.30
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день	4306	7059	11068	15623	19515	21726	22370	20522	15225	9580	4922	3574
Джерело: ^[8]^[9]

Відомі люди

Захаріє Орфелін (1726—1785) — визначний сербський поет XVIII ст.;
Благо Задро (1944—1991) — хорватський військовий діяч, загинув під час битви за Вуковар;
Сандра Паович (* 1983) — хорватська тенісистка, чемпіонка Паралімпійських ігор 2016 року.

Примітки

↑ ^а ^б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
d:Track:Q119585703
↑ ^а ^б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
↑ ^а ^б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
↑ Stanovništvo grada Vukovara. web.archive.org. 27 лютого 2010. Процитовано 30 жовтня 2024.
↑ Naslovna. dzs.gov.hr. Процитовано 30 жовтня 2024.
↑ Thompson 1999 (хорватською) . с. 30.
↑ ^а ^б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
↑ ^а ^б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела

місто Вуковар — офіційна сторінка [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q119585703">[https://dgu.gov.hr/registar-prostornih-jedinica-172/172_Register_of_spatial_units_of_the_State_Geodetic_Administration_of_the_Republic_of_Croatia]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q119585703]]</div>-1] а ^б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
d:Track:Q119585703

[census2011-2] а ^б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018.

[census2011lang-3] Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018.

[populationHistory-4] а ^б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018.

[5] Stanovništvo grada Vukovara. web.archive.org. 27 лютого 2010. Процитовано 30 жовтня 2024.

[6] Naslovna. dzs.gov.hr. Процитовано 30 жовтня 2024.

[7] Thompson 1999 (хорватською) . с. 30.

[worldclim-8] а ^б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.

[determ-9] а ^б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]