Вуковар
Вýковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.
Вуковар Vukovar | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 19.000° сх. д. | ||||||||
Країна |
![]() | |||||||
Адмінодиниця |
Вуковарсько-Сремська жупанія ![]() | |||||||
Столиця для |
Вуковарсько-Сремська жупанія ![]() | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1231 | |||||||
Площа |
100,1 км²[1] і 61,6 км²[1] ![]() | |||||||
Населення | 26 468 (2011) | |||||||
Агломерація | 27 683 | |||||||
Висота НРМ |
108 м ![]() | |||||||
Міста-побратими |
Бач, Мостар, Дубровник, Синь ![]() | |||||||
Телефонний код |
(385) 032 ![]() | |||||||
Часовий пояс |
UTC+1 ![]() | |||||||
GeoNames | 3187046 | |||||||
OSM | r8800250 ·R | |||||||
Поштові індекси | 32000 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Жденка Бульян | |||||||
Вебсайт | www.vukovar.hr | |||||||
Мапа | ||||||||
![]() | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() ![]() |

Загальні відомості
ред.Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова var «фортеця»). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.
Населення
ред.Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб[2], 109 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.[2]
Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Національний склад
ред.Згідно з переписом 2021 року, серед населення міста було: хорватів — 63%, сербів — 29,7%, угорців — близько 1%. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,2%, сербів 32,3%.[5][6]
Рік | Всього | Хорвати | Серби | Німці | Угорці | Решта |
---|---|---|---|---|---|---|
1910. | 10.359 | 4.092 | 1.628 | 3.503 | 954 | 183 |
39,50 % | 15,70 % | 33,80 % | 9,20 % | 1,80 % | ||
1931. | 10.242 | 5.048 | 1.702 | 2.670 | 571 | 215 |
49,60 % | 16,60 % | 26,10 % | 5,60 % | 2,00 % | ||
1948. | 17.223 | 10.943 | 4.390 | 54 | 913 | 923 |
63,50 % | 25,50 % | 0,30 % | 5,30 % | 5,30 % | ||
1971. | 30.222 | 14.694 | 9.132 | 60 | 835 | 5.501 |
48,60 % | 30,20 % | 0,20 % | 2,80 % | 18,20 % | ||
1990. | 44.639 | 21.065 | 14.425 | 94 | 694 | 8.361 |
47,20 % | 32,30 % | 0,20 % | 1,50 % | 18,80 % | ||
2001. | 31.670 | 18.199 | 10.412 | 58 | 387 | 2.614 |
57,46 % | 32,88 % | 0,18 % | 1,22 % | 8,25 % | ||
2011. | 27.683 | 15.881 | 9.654 | 58 | 347 | 1.743 |
57,37% | 34,87% | 0,21% | 1,25% | 6,30% | ||
2021. | 23.536 | 14.605 | 6.840 | 45 | 220 | 1.776 |
63,02% | 29,73% | 0,19% | 0,95% | 7,55% |
Історія
ред.Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з VI століття, однак уперше місто згадане у XIII столітті. У 1231 році Вуковар отримав статус вільного королівського міста. Князь Коломан надав Вуковару статус вільного королівського міста, щоб сприяти подальшому розвитку міста. За умовами Карловицького миру 1699 Вуковар перейшов до Габсбурзької монархії. З XX ст. місто перебувало у складі Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (згодом Королівство Югославія), Незалежної Держави Хорватія (де воно було столицею великої жупи Вука) та у складі югославської федерації, у війні за незалежність від якої місто прийняло найтяжчий удар.
1 квітня серби Вуковара почали зводити барикади на головних дорогах. «Білі орли», сербське воєнізоване угруповання, пробралося в населене сербами Борово Село, де 2-го травня під час битви влаштувало засідку на два автобуси хорватської поліції, вбивши 12 правоохоронців і поранивши ще 22.[7] Облога міста югославськими військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій війни Хорватії за незалежність (1991—1995) та є одним із її символів і предметом особливої національної гордості хорватів. Оборона міста від великосербської агресії, яку організували нечисленні хорватські гвардійці та місцеві ополченці різних національностей, тривала 87 днів і завершилася взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.
Населені пункти
ред.Крім міста Вуковар, до громади також входять:
Клімат
ред.Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.[8][9]
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 6,07 | 7,79 | 12,24 | 16,99 | 22,36 | 25,26 | 25,06 | 24,66 | 20,58 | 15,18 | 9,39 | 5,67 | |
Середня температура, °C | 0,40 | 2,11 | 6,58 | 11,28 | 16,68 | 19,58 | 21,28 | 20,87 | 16,79 | 11,40 | 5,60 | 1,88 | |
Середній мінімум, °C | −5,28 | −3,56 | 0,89 | 5,62 | 11,00 | 13,90 | 17,48 | 17,08 | 13,00 | 7,60 | 1,82 | −1,91 | |
Норма опадів, мм | 42 | 37 | 41 | 52 | 59 | 83 | 67 | 59 | 48 | 51 | 59 | 51 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.28 | 2.50 | 2.87 | 2.71 | 2.47 | 2.20 | 2.20 | 2.00 | 2.00 | 2.20 | 2.29 | 2.30 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4306 | 7059 | 11068 | 15623 | 19515 | 21726 | 22370 | 20522 | 15225 | 9580 | 4922 | 3574 | |
Джерело: [8][9] |
Відомі люди
ред.- Захаріє Орфелін (1726—1785) — визначний сербський поет XVIII ст.;
- Благо Задро (1944—1991) — хорватський військовий діяч, загинув під час битви за Вуковар;
- Сандра Паович (* 1983) — хорватська тенісистка, чемпіонка Паралімпійських ігор 2016 року.
Примітки
ред.- ↑ а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Stanovništvo grada Vukovara. web.archive.org. 27 лютого 2010. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Naslovna. dzs.gov.hr. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Thompson 1999 (хорватською) . с. 30.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Джерела
ред.- місто Вуковар — офіційна сторінка [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]