Володимир Ульянович Воронов (19141995) — полковник Радянської Армії, учасник польського походу РСЧА, радянсько-фінської та Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Воронов Володимир Ульянович
Народження11 липня 1914(1914-07-11)
Підлипне, Конотопська міська рада, Сумська область
Смерть8 жовтня 1995(1995-10-08) (81 рік)
Хімки, Московська область, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
ПартіяКПРС
Званняполковник
Війни / битвивторгнення СРСР до Польщі (1939), радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Кутузова II ступеня орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За визволення Праги» медаль «Ветеран праці» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

ред.

Володимир Воронок народився 11 липня 1914 року в селі Підлипне (нині — Конотопський район Сумської області України) в робітничій сім'ї. Закінчив вісім класів і школу фабрично-заводського учнівства при Конотопському вагоноремонтному заводі, після чого працював на ньому ж слюсарем. У 1935 році закінчив залізничний технікум.

В 19361940 роках проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії. У 1938 році закінчив курси молодших лейтенантів. Брав участь у Польському поході і радянсько-фінській війні.

У червні 1941 року повторно був покликаний в армію і направлений на фронт Німецько-радянської війни. Брав участь у битві за Кавказ, звільнення Кубані, України, Криму. До травня 1944 року підполковник Володимир Воронов командував 665-м стрілецьким полком 216-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту. Відзначився під час Кримської операції[1].

8 травня 1944 року, організувавши штурмові загони, Воронов атакував противника і, оволодівши його залізобетонними укріпленнями, вийшов до внутрішньої оборонної лінії Севастополя. 9 травня полк прорвався до центру міста.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність і відвагу, виявлені під час форсування Сиваша і в боях за утримання Сиваського плацдарму, за успішні дії полку з опанування Севастополем" підполковник Володимир Воронов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6181.

Брав участь у Параді Перемоги та урядовому прийомі в Кремлі на честь Перемоги. Після війни продовжував службу в Радянській Армії. У 1946 році він закінчив курси «Постріл», в 1958 році — Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу. У 1961 році в званні полковника був звільнений у запас. Проживав в місті Хімки Московської області, працював провідним інженером Міністерства автомобільного транспорту УРСР. Помер 8 жовтня 1995 року, похований на Шаблон:МЗ.

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Кутузова 3-го ступеня, Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, а також низкою медалей.

Примітки

ред.
  1. Воронов Володимир Ульянович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

ред.
  • Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаєв — Любичев/. — 911 с. — 100 000 екз. — ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.
  • У подорож по Сумщині. Харків, 1979.
  • Герої боїв за Крим. — Сімферополь: Таврія, 1972.
  • Гриченко І. Т., Головін М. М. Подвиг. — Харків: Прапор.