Шашкевич Володимир Маркіянович
Володи́мир Маркія́нович Шашке́вич (7 квітня 1839, Нестаничі, нині Червоноградського району Львівської області — 16 лютого 1885, Львів) — український письменник, народовець, освітньо-культурний діяч. Син Маркіяна Шашкевича.
| Володимир Маркіянович Шашкевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 Володимир Шашкевич | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Маркіянович Шашкевич | |||
| Народився |
7 квітня 1839 с. Нестаничі | |||
| Помер |
16 лютого 1885 (45 років) м. Львів | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Підданство |
 Австрійська імперія, .svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | поезія[1], драма[1], переклади з німецькоїd[1], освіта[d][1] і публіцистика[1] | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет | |||
| Роки активності | 1861—1885 | |||
| Батько | Шашкевич Маркіян Семенович | |||
|
| ||||
 Шашкевич Володимир Маркіянович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис ред.
Народився 7 квітня 1839 року в с. Нестаничі, Австрійська імперія, нині Червоноградського району Львівської області, Україна.
Запис у метричній книзі села Нестаничів відсутній, тому Роман Горак припускав, що Володимир Шашкевич міг народитися в селі Деревні, де проживали батьки[2].
Навчався у Львівському і Віденському університетах.
Наприкінці 1861 року у Львові разом з Євгеном Згарським, Теодором Заревичем, Ксенофонтом Климковичем, Данилом Танячкевичем створили «першу руську українську громадку», метою якої була популяризація національної справи серед свідомих галичан.
Деякий час письменник працював вчителем, кореспондентом віденської газети «Вѣсник» (1864), редактором львівського часопису «Русалка» (1866), мешкав у Деревні, Львові, перебиваючись тимчасовими літературними заробітками, а також працював на посадах чиновника суду (1869), урядника фінансової установи (1870).
Переборюючи тяжку недугу, долаючи важкі обставини існування, Володимир Шашкевич помер на самоті 16 лютого 1885 року у Львові. Похований у родинному гробівці недалеко від гробниці батька на Личаківському цвинтарі, поле № 3[3].
Поетична діяльність ред.
Виступав з віршами в «Зорі Галицькій» (1860), «Віснику» (1865), «Правді» (1867), «Основі» (1872), «Антології…» (1881) і читанках (1871, 1886). Автор збірок поезій «Зільник» (1863) і драми «Сила любови» (1864), що її ставили на сценах Галичини.
Поезія Шашкевича позначена впливами Тараса Шевченка й фольклору. Редактор журналів «Вечерниці» (1862—1863), «Русалка» (1866) та двох читанок для селян «Зоря» (1871—1872).
Автор перекладів творів Генріха Гайне.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Горак Р. Задля празника. У сутінках. — Київ : Радянський письменник, 1989. — 374 с. — ISBN 5-333-00206-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Середа О. Володимир Шашкевич у ранньому народовецькому русі 60-х років XIX ст. // Шашкевичіана. Випуск 3-4. — Львів, Вінніпеґ, 2000. — С. 222—232.
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 353.
Посилання ред.
- Шашкевич Володимир Маркіянович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 833.
- Ігор Мельник (7 квітня 2014). Володимир Шашкевич — син Маркіяна. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |