Відкрити головне меню

Борейко Володимир Євгенович (нар. 5 жовтня 1958(19581005)[1], Свердловськ (тепер Єкатеринбург), СРСР) — український еколог, біолог[джерело?], природоохоронець, письменник, зоозахисник. Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр», головний редактор Гуманітарно-екологічного журналу, заснованого в 1999 р. Живе у Києві.

Борейко Володимир Євгенович
Volodymyr Boreyko.jpg
Володимир Борейко у 2014
Псевдо Володимир Борейко
Народився 5 жовтня 1958(1958-10-05) (60 років)
Свердловськ, СРСР
Місце проживання Київ, Україна
Діяльність охорона природи
Нагороди Заслужений природоохоронець України
Сторінка в Інтернеті ecoethics.ru

Зміст

Біографічні відомості

Народився у місті Свердловську.

Навчався у Донецькому державному університеті (зараз Донецький національний університет). Під час навчання був командиром Дружини охорони природи цього університету[2].

Працював слюсарем-ремонтником в Донецькому трамвайному парку, згодом — у Президії Українського товариства охорони природи, в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України. З Міністерства охорони навколишнього природного середовища України пішов за власним бажанням на знак протесту проти бездіяльності його керівництва.

Активна природоохоронна позиція

Автор принаймні 11 діючих природоохоронних законів України[3]. Активіст природоохоронного руху в Україні. Серед найбільш відомих кампаній, за його та очолюваною ним громадською організацією участю — перепис найстаріших дерев України[4][5][6]. Щорічно Володимир Борейко проводить операцію «Першоцвіт», яка направлена на захист рідкісних та зникаючих рослин, що занесені в Червону книгу України[7][8]. Один із активістів всеукраїнської кампанії проти капканів[9]. Серед інших всеукраїнських зоозахисних кампаній, які проводить Володимир Борейко — боротьба з дельфінаріями[10]. Активіст захисту найбільш знищуваного виду тварин в Україні — вовків[11].

Ініціатор заборони в Україні весняного полювання, полювання у біосферних заповідниках і національних парках, комерційного полювання на зубрів, відлову дельфінів, використання капканів і фосфіду цинку, домігся відкриття у вузах України нової дисципліни — «Екологічна етика». Під його керівництвом у 20 областях України створено 361 об'єкт природно- заповідного фонду, проведено близько 60 природоохоронних семінарів і конференцій[3].

Спільно з Екоправо-Київ виграв 37 судових справ природоохоронної спрямованості[3].

Протягом своєї інспекторської діяльності затримав понад 2000 браконьєрів.

Нагороди та звання

Указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенка № 14/2010 від 12.01.2010 року Борейку Володимиру Євгеновичу було присвоєно почесне звання «Заслужений природоохоронець України»[12].

Почесний член Московського товариства дослідників природи (2015)[13].

Член Комісії з охоронюваних природних територій Міжнародного Союзу охорони природи (IUCN), Робочої групи по хижаках Мінекології України.

Критика на адресу вітчизняних зоозахисників

У 2010 р. Володимир Борейко різко критикував вітчизняні зоозахисні організації, заявивши:

Сучасний вітчизняний зоозахисний рух являє собою строкате зібрання непрофесійних, малопідготовлених і часто безвідповідальних людей. Тон у ньому задають дами постбальзаківского віку, нерідко доволі агресивні, що не терплять інших точок зору і всі свої зусилля зводять до захисту бездоглядних собак.

— В.Борейко. Убогість зоозахисного руху.[14]

На жаль, наші зоозахисні організації можна назвати лише собакозахисними, оскільки вони не займаються іншими тваринами, поза бродячими котами і собаками.

— В.Борейко. Зоозахисники провокують знищення собак. Хрещатик, 24.06.2010р.[15]

Також він назвав випадки отруєння бродячих псів «народною партизанською війною з собаками», поклав на зоозахисників провину за провокування такої реакції городян, наголосивши, що такий стан справ є наслідком відстоювання зоозахисниками стерилізації бродячих собак:

Більшість зоозахисних організацій вважають панацеєю стерилізацію собак… Переважна більшість городян не хочуть, щоб поруч з ними жили собаки, нехай навіть стерилізовані… на стерилізованих не написано, що вони такі, вони так само вночі гавкають, бігають зграями, гризуться, залишають величезну кількість екскрементів, які ніхто не прибирає. Тому проблема буде залишатися.

І вихід тут у більш жорсткому ставленні до тварин. Пересічні люди будуть іти в аптеку, купувати певні препарати, змішувати їх з фаршем і труїти псів. Що, власне, в даний момент і відбувається. Всі заяви про те, що собак труять, не мають ніякого стосунку до роботи мерії. Це просто почався народний опір, народна партизанська війна із собаками.

Мешканці мікрорайонів, де розвелось занадто багато бездомних псів, самі їх труять. І коли на мітингах зоозахисники показують загиблих собак — це заслуга захисників тварин, адже це вони спровокували таку народну жорстокість.

— В.Борейко. Зоозахисники провокують знищення собак. Хрещатик, 24.06.2010р.

На В. Є. Борейка було організовано кілька замовних нападів, останній стався 1 лютого 2010 р., після цього він на час втратив зір і слух[16]. Святошинським районним відділенням міліції м. Києва було відкрито кримінальну справу за фактом нападу і побиття В. Є. Борейка, однак зловмисники знайдені не були.

Твори

Автор більше 50-ти книг на екологічну, природоохоронну, зоозахисну, екофілософську та історичну тематику. Крім того опублікував понад 700 наукових статей з охорони природи, надрукованих в Україні, США, Росії, Польщі, Білорусі, Латвії.

Найважливіші твори, в яких Борейко є автором та співавтором:

Серія «Історія охорони природи»

1994 рік
  • «Нотатки природоохоронця»
1995
  • «Історія заповідної справи в Україні» (перевидання з доповненнями — 2001 р.)
  • «Царські полювання» від Мономаха до Путіна та Кучми" (перевидання 1995, 2000, 2005, 2005).
  • «Словник діячів охорони природи» (перевидання 1995, 2001).
1996
  • «Екологічні злочини військових в Україні та на прилеглих територіях».
  • «Нариси про піонерів охорони природи (том перший)».
  • «Білі плями історії природоохорони. СРСР, Росія, Україна (том перший)».
  • «Білі плями історії природоохорони. СРСР, Росія, Україна (том другий)».
  • «Історія охорони природи України Х сторіччя — 1980» (перевидання 2001 р.).
  • «Білі плями природоохорони» (перевидання 2003).
1997
  • «Нариси про піонерів охорони природи (том другий)».
  • «Етико-естетичний підхід в охороні дикої природи та заповідній справі (З вітчизняних та зарубіжних робіт)».
  • «Асканія-Нова: важкі версти історії 1826—1997».
  • «Історія руху студентських природоохоронних дружин України в документах та спогадах».

Серія «Природоохоронна пропаганда»

1996
  • «Екологічні традиції, релігійні погляди слов'янських та інших народів» (перевидання: 1998, 2003)
  • «Шляхи та методи природоохоронної пропаганди» (перевидання: 1998, 2002 р.).
1997
  • «Сторіччя природоохоронної пропаганди. Бібліографічний покажчик вітчизняної літератури (1882—1996 р.)».
2000
  • «Як екологам співпрацювати з засобами масової інформації».
  • «Лісовий фольклор. Дерева життя та священні гаї» (перевидання — 2003 р.).
2003
  • «Осягнення екологічної теології»
  • «Популярний словник по екологічній етиці та гуманітарній екології»

Серія «Охорона дикої природи»

1996
  • «Супутник юного захисника природи» (перевидання 1999 р.)
1997
  • «Введення в природоохоронну естетику» (перевидання: 1999, 2001)
1998
  • «Святилища дикої природи. Нариси до ідеології заповідної справи»
1999
  • «Прорив в екологічну етику» (перевидання: 2001, 2003, 2005 р.)
2001
  • «Сучасна ідея дикої природи» (перевидання: 2003)
2002
  • «Філософи дикої природи та природоохорони» (перевидання, 2004)
  • «Охорона вікових дерев»
  • «Захист місцевих природно-історичних святинь»
2003
  • «Священні гори»
  • «Курс молодого бійця ДОП»
2004
  • «Стислий курс екологічної етики»
  • «Екологічна етика в ВНЗ»
  • «Екологічна етика в школі»
2005
  • «Художники дикої природи»
  • «Природоохоронна естетика в ВНЗ»
  • «Етика та менеджмент заповідної справи»
  • «Кинь полювання — стань людиною»
  • «Проти весняного полювання»
  • «Природоохоронна естетика в школі»
2006
  • «Письменники дикої природи»
2007
  • «Закон „Про захист тварин від жорстокого поводження“. Український прорив»
  • «Винищення зубрів в Україні, Білорусі, Польщі та Росії. Матеріали незалежного дослідження»
2008
  • «Етика та практика охорони біорозмаїття»
  • «Історія охорони дикої природи у США»
2009
  • «Стародавні дерева України»
2010
  • «Троянський кінь екотуризму: смерть для заповідної природи»
  • «Видовий терор»
2011
  • «Настольна книга зоозахисника»
  • «Екологічна етика та гуманне ставлення до тварин і рослин» (Цей спецкурс за вибором затверджено Міністерством освіти України)
  • «500 видатних дерев України»
2012
2013 p.
2014 p.
2015 p.

Також Володимир Борейко є автором багатьох статей у газетах та журналах України, Росії та інших країн, присвячених екологічній, зоозахисній, еколого-просвітницькій та еколого-філософській тематиці, зокрема він відстоює прийняття Україною концепції «прав тварин», яка прийнята багатьма іншими країнами.

Посилання

Примітки

  1. Кандидати до Київської міської ради — Центральна виборча комісія, Місцеві вибори 2015. Архів оригіналу за 21 жовтень 2015. Процитовано 19 жовтень 2015. 
  2. Владимир Борейко – борец с браконьерами и защитник первоцветов. // xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2013-06-27. 
  3. а б в Про нас. Київський еколого-культурний центр http://ecoethics.ru/about/
  4. Володимир Борейко став «Заслуженим природоохоронцем України». // kyiv.comments.ua. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2013-06-27. 
  5. Вековые деревья гибнут без охраны. // news.ipcsevastopol.org. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2013-06-27. 
  6. Екологи закликають врятувати найстаріше дерево України. // ridna.ua. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  7. Киевляне наконец осознали вред от уничтожения первоцветов - эколог. // zakyiv.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  8. У метро «повязали» торговцев подснежниками. // kiev.segodnya.ua. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  9. Полювання на капкани. // ua.for-ua.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  10. Еколог Володимир Борейко: «Дельфінарії треба закрити». // molode.com.ua. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  11. Борейко наполягає на перегляді законодавства про охорону вовків. // huntingukraine.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. 
  12. Указ Президента України № 14/2010 Про відзначення державними нагородами України. president.gov.ua. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-06-27. «За вагомий особистий внесок у розвиток природно-заповідної справи в Україні, розширення національної екологічної мережі, охорону, збереження, наукове вивчення та відтворення особливо цінних природних комплексів та об'єктів постановляю: ...Присвоїти почесне звання «Заслужений природоохоронець України» ...Борейку Володимиру Євгеновичу - директорові Київського еколого-культурного центру» 
  13. http://www.moip.msu.ru/wp-content/uploads/2018/03/poch-chlen-02.doc
  14. Убогість зоозахисного руху. Екологічний портал. Процитовано 2013-6-30. 
  15. Зоозащитники провоцируют уничтожение собак. // kreschatic.kiev.ua. Процитовано 2013-6-27. 
  16. В Киеве избит известный эколог