Ар'єв Володимир Ігорович
Володи́мир І́горович А́р'єв (нар. 31 березня 1975, Київ, УРСР) — український політик, продюсер та журналіст. Автор проєкту журналістських розслідувань «Закрита зона». Народний депутат України з 2007 року, Віцепрезидент ПАРЄ (2015 та 2018 року), голова Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа (2016-17 роки). Почесний член ПАРЄ, нагороджений медаллю ПАРЄ у червні 2022.
| Ар'єв Володимир Ігорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 березня 1975 (49 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3] і народний депутат України |
| Партія | Політична партія «Наша Україна» і Європейська Солідарність[4] |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| Сайт | ariev.info |
Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. 11 вересня 2019 року президент Володимир Зеленський скасував указ про надання рангу своїм указом 680/2019, позбавивши Арʼєва та низку інших осіб дипломатичного рангу[5][6][7]. 24 листопада 2022 року даний указ Зеленського було скасовано Верховним судом України у справі 9901/58/20, таким чином, ранг Надзвичайного і Повноважного Посла було відновлено[8][9].
Освіта
ред.- 1992 — закінчив Київський природничо-науковий ліцей № 145, Київ.
- 1992—1994 — студент фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
- 1996—2002 — навчався в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за фахом журналіст.
Кар'єра
ред.
- Лютий 1993 — жовтень 1994 — асистент кореспондента, стрингер української та російської служб, BBC в Києві.
- Жовтень 1994 — січень 1996 — спеціальний кореспондент, ведучий програми «Вікна-новини», ММЦ «Internews».
- Січень 1996 — травень 1996 — спеціальний кореспондент, ТІА «Вікна-новини»[10].
- Травень 1996 — листопад 1996 — ведучий блоку новин програми «Доброго ранку Україно!», УТ-1.
- Листопад 1996 — вересень 2003 — спеціальний кореспондент інформаційно-аналітичної служби, телеканал «Інтер».
- 2002 — журналіст ТСН, студія «1+1».
Вересень 2003 — березень 2004 — незалежний журналіст, автор програми «Не-провінція» (СТБ), позаштатний автор тижневика «Дзеркало тижня».
Березень 2004 — грудень 2005 — керівник та автор програми журналістських розслідувань «Закрита зона» на 5 каналі, протягом цього часу проєкт здобув дві премії «Телетріумф». У 2017 році програму було відновлено на каналі Прямий. Програму виробляв продюсерський центр «Закрита зона», що належав Ар'єву й журналістці Наталці Фіцич. Згодом проєкт почав виробляти програми розслідувань «Перший відділ», «Останнє попередження», «Попередження», документальний цикл «Відкрита зона», знімав документальні фільми[11].
З 2006 — директор ТОВ "Студія «Зміна».
Політика
ред.Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 10 в списку. На час виборів: директор ТОВ "Студія «Зміна», безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією у Верховній раді (26 грудня 2007 — 16 січня 2008), голова підкомітету з питань контролю за реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 16 січня 2008).
На виборах до Верховної ради 2012 року, як безпартійний, обраний у народні депутати VIII скликання у окрузі № 218, Київ. Суб'єкт висування — партія «Батьківщина»[12].
Навесні 2014 року на виборах Президента України очолював штаб Петра Порошенка у Київській області.
На дострокових виборах 2014 року до Верховної ради VIII скликання висунутий «Блоком Петра Порошенка» та повторно обраний в окрузі № 218 у Києві. Набрав 63,46 % голосів виборців[13].
У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент ПАРЄ у 2015. Є членом фракції Європейської народної партії в ПАРЄ. 25 січня 2016 року був обраний президентом Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа на два роки. У січні 2018 повторно обраний віце-президентом ПАРЄ[14].
У вересні 2018 року Арʼєв як голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи заявив про плани подати у відставку, якщо організація ухвалить рішення повернути Росію до своїх членів[15]. Це було зроблено у червні 2019 року, коли російську делегацію повернули до ПАРЄ і відновили всі її попередні повноваження. Після цього делегація України в Парламентській асамблеї оголосила, що не братиме участі в її роботі. 26 червня 2019 року Арєʼв покинув посаду[16][17].
У Верховній раді України IX скликання — член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[18][19], обраний від партії Європейська солідарність, №17 у списку[20]. У Верховній раді: член делегації Верховної ради у Парламентській асамблеї ЄС - Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ), також є членом груп із міжпарламентських зв'язків із Ізраїлем, Литвою, Францією, Німеччиною, Польщею, Канадою та Великою Британією[20].
31 травня 2019 року був обраний у центральну політраду партії «Європейська солідарність»[21].
Сім'я
ред.- Дружина — Наталія Фіцич (нар. 1977), тележурналістка
- Дочка — Ярина (нар. 2000), депутатка Київської міської ради, обрана на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року[22].
Відзнаки
ред.
- Лауреат премії імені Валерія Марченка за найкращу медіароботу на правозахисні теми (2004)[22].
- Лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ в журналістиці» (2005)[23].
- Переможець премії «Телетріумф» (2005, 2006) в номінації «Публіцистична програма»[24].
- Заслужений журналіст України, надано 18 серпня 2006 року президентом Віктором Ющенком[25].
- Почесний член Парламентської асамблеї Ради Європи[26].
- Медаль ПАРЄ (2022)[27].
Примітки
ред.- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7025
- ↑ http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/11118
- ↑ Зеленський скасував присвоєння дипломатичного рангу Логвинському, Ар’єву та Герасимову. hromadske (укр.). 11 вересня 2019. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ https://www.president.gov.ua/documents/6802019-29561
- ↑ Зеленський позбавив Герасимова і Ар’єва дипломатичних рангів. Українська правда (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ ZakonOnline (14 липня 2021). Рішення від 12.07.2021 по справі № 9901/58/20 Касаційний. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ ZakonOnline (14 грудня 2022). Постанова від 24.11.2022 по справі № 9901/58/20 Велика Палата. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Інформаційна програма «Вікна-Новини» на СТБ відзначає ювілей і змінює графічний дизайн. detector.media (укр.). 4 вересня 2015. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Володимир Ар’єв відроджує «Закриту зону» на Прямому каналі. antonina.detector.media (укр.). 10 серпня 2017. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Ар'єв Володимир Ігорович [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Центральна виборча комісія України
- ↑ АР`ЄВ ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ. Рада - все про Верховну раду України (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Володимир Ар'єв: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). 9 лютого 2022. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Представник України в ПАРЄ заявив, що піде з Асамблеї в разі повернення туди РФ. hromadske (укр.). 18 вересня 2018. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Українська делегація покидає ПАРЄ після повернення Росії всіх повноважень. hromadske (укр.). 26 червня 2019. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Глава делегації Великої Британії у ПАРЄ приєднався до демаршу через повернення росіян. Українська правда (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ Ар'єв Володимир Ігорович. Рада - все про Верховну раду України (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 31 травня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ а б Ар'єв Володимир Ігорович. LB.ua. 7 листопада 2023. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Володимир Ар'єв — лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці».[недоступне посилання]
- ↑ Відомий український журналіст дасть майстер-клас у Кропивницькому. cbn.com.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Ар'єв Володимир. LIGA (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Арʼєв Володимир Ігорович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
Посилання
ред.- Верховна Рада України 6-го скликання [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 7-го скликання
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті «Закрита зона»
- Політична Україна сьогодні [Архівовано 3 червня 2009 у Wayback Machine.]