Волиця (Сокальська міська громада)

село в Сокальському районі Львівської області (Україна)

Воли́ця — село в Україні, у Сокальській міській територіальній громаді Червоноградського району, Львівській області. Кількість населення — 1009 осіб (2001).

село Волиця
Річка Білий Стік у селі Волиця
Річка Білий Стік у селі Волиця
Річка Білий Стік у селі Волиця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Сокальська міська громада
Основні дані
Засноване Не пізніш як у XVII ст.
Населення 1009
Площа 2,1 км²
Густота населення 480,48 осіб/км²
Поштовий індекс 80080
Географічні дані
Географічні координати 50°23′29″ пн. ш. 24°20′51″ сх. д. / 50.39139° пн. ш. 24.34750° сх. д. / 50.39139; 24.34750Координати: 50°23′29″ пн. ш. 24°20′51″ сх. д. / 50.39139° пн. ш. 24.34750° сх. д. / 50.39139; 24.34750
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми річка Білий Стік
Місцева влада
Карта
Волиця. Карта розташування: Україна
Волиця
Волиця
Волиця. Карта розташування: Львівська область
Волиця
Волиця
Мапа
Мапа

CMNS: Волиця у Вікісховищі

Загальна інформація ред.

Волиця розміщена в широкій болотистій долині річки Білий Стік, притоки Західного Бугу, за 12 кілометрів на південний схід від Сокаля.

Історія ред.

На 01.01.1939 у селі Волиця Комарева проживало 1230 мешканців (680 українців-грекокатоликів, 350 українців-римокатоликів, 20 поляків, 150 польських колоністів міжвоєнного періоду у колонії Дуброва і 30 євреїв)[1]. Село входило до об'єднаної сільської ґміни Тартакув Място, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.

Будівництво церкви. Парафіяльне життя ред.

1774 рік. На лівому березі Білого Стоку почали зводити церкву Преображення Господнього. Споруджена з масивних соснових колод, має три бані. Був там прибудований вівтар, при якому священик влітку правив службу Божу. Закінчили будівництво у 1778 році. На мурованій дзвіниці колись висіло сім дзвонів. Найбільший мав ім'я Михайло. Він був найгучніший, його чули за 20 км.

Дзвін сповіщав село в разі пожежі чи іншого нещастя. На початку Першої світової війни, 1914 року австрійська військова влада наказала зняти й заховати Михайла. У 1922 році його знайшли. З такої нагоди в селі влаштували свято. Повернення «Михайла» супроводжували д-р. Теодор Вергун і сокальський декан о. Іван Волосянський. З приходом більшовиків дзвони пограбовано

Відомі люди ред.

Фотографії ред.

Примітки ред.

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82.

Джерела ред.

Посилання ред.