Відкрити головне меню

Петро Лаза́рович Во́йков (рос. Пётр Лазаревич Войков; (згідно більшості джерел це справжнє ім'я[1][2][3], за іншими — Пінхус Лазарович Вайнер, ці відомості малодостовірні[4]); Партійні псевдо — «Петрусь», «Интеллигент», «Белокурый»; нар. 13 серпня 1888(18880813), Керч, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 7 червня 1927, Варшава, Польща) — більшовицький революціонер, радянський полiтичний дiяч[5] один з організаторів і учасник розстрілу царської родини, дипломатичний робітник.

Войков Петро Лазарович
Voykov.jpg
Народився 13 серпня 1888(1888-08-13)
Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 7 червня 1927(1927-06-07) (38 років)
Варшава, Польська Республіка
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність дипломат
Галузь революціонер
Alma mater Женевський університет
Посада посол
Партія КПРС, Меншовики і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)[d]

БіографіяРедагувати

Народився 1 (1) серпня 1888(18880801) року в місті Керч Керч-Єнікальського градоначальництва (Феодосійський повіт) Таврійської губернії в родині майстра металургійного заводу[6] (за інших даних — викладача духовної семинарії чи директора гімназії), вихідця з малоросійських селян, різночинця Лазаря Петровича Войкова і його дружини Олександри Пилипівни (ур. Іванової, 1869—1953)[7][8][9].

Член РСДРП з 1903 року.

У 1917 — член Єкатеринбурзької ради та ВРК.

У 1918 — комісар постачання Уральської області, один з організаторів вбивства царської сім'ї у липні 1918, брав участь у розстрілі й нищив тіла убитих.

У 1919 — в Наркомпроді, потім у Центросоюзі.

З жовтня 1920 — член колегії Наркомзовнішторгу.

З 1924 — повпред СРСР у Польщі, вбитий білоемігрантом Б. Ковердою у Варшаві 7 червня 1927.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Войков Пётр Лазаревич в словаре «Деятели революционного движения в России» (1927—1934). Архів оригіналу за 29 жовтень 2010. Процитовано 3 квітень 2019. 
  2. Войков Пётр Лазаревич Архівовано 14 жовтень 2013 у Wayback Machine., статья в БСЭ
  3. Войков Петр Лазаревич // Уральская историческая энциклопедия
  4. «Войков и другие» передача «Дилетанты» радіостанції «Эхо Москвы» за участю історика Олега Будницького
  5. Загадка товарища «У». istpravda.ru. Архів оригіналу за 29 вересень 2015. Процитовано 6 листопад 2015. 
  6. Войков, Пётр Лазаревич//Большая Советская энциклопедия
  7. Керчь — это мой город
  8. Международный институт генеалогических исследований
  9. Г. Н. Губенко «Пётр Лазаревич Войков». Краткий биографический очерк. Симферополь: Крымиздат, 1959