Керч-Єнікальське градоначальництво

адміністративно-територіальна одиниця в українських губерніях (1821—1917)

Керч-Єніка́льске градоначальництво — адміністративно-територіальна одиниця, на території Криму, що існувала у 1821—1917 роках. Градоначальництво мало свій герб і підпорядковувалося безпосередньо Міністерству внутрішніх справ. Офіційна газета — «Поліцейський листок[ru]».

Керч-Єнікальське градоначальництво
Tavricheskaya gubernia Kerch-Enikale.png
Центр Керч
Створений 1821
Площа 143,9 верст²
Населення 43 698[1] осіб (1897)
Найбільші міста Керч, Єні-Кале

Займало територію по берегах Чорного і Азовського морів від мису Єлкен-кале до Обыточной коси включно. Займало площу 143,9 кв. верст (163,77 кв. км.); населення становило 35845 жителів (включно з містом Керч). Селища Керч-Єнікальського градоначальства за земсько-господарськими справами входили до складу Феодосійського повіту Таврійської губернії.

ІсторіяРедагувати

У 1771 році, під час першої російсько-турецької війни, імперські війська під командою князя Долгорукого зайняли Крим. Фортеці Єні-Кале та Керч після капітуляції турецького гарнізону були зайняті загоном генерала Борзова і адмірала А. Н. Сенявіна.

1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором ці фортеці, разом з прилеглою до них територією, були формально закріплені за Російською імперією. Так утворилася особлива адміністративно-територіальна одиниця, пізніше (з 1821 року) конституйована як Керч-Єнікальське градоначальництво, яка управлялася особою з правами губернатора. Межа цієї території проходила від мису Тархан (Єлкен-кале) через селище Булганак, Катерлес, крайній західний курган Мітридатської гряди, другий Зміїний курган на гряді Юз-Оба і виходила на берег Керченської протоки у Старокарантинної бухти.

Проіснувало до 1917 року.

НаселенняРедагувати

По перепису 1897 року населення градоначальництва становило 43'698 осіб, у тому числі в місті Керч — 33'347 мешк., у місті Єні-Кале — 1438 мешк[1].

У передмісті Глинище мешкало 4375 осіб, у передмісті Російсько-Татарське - 3926 осіб, у слободі Новий Карантин - 491 особа, у Корецькому хуторі 407 осіб, Карантинному шосе 367 осіб, Керченському порту 228 осіб. У селищі Опасний, належному до міста Єні-Кале, мешкало 639 осіб.

Національний складРедагувати

Національний склад за переписом 1897 року[2]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати