Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Золочів)
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii))[1][2][3]) — пам'ятка архітектури бароко в місті Золочеві Львівської області України.
| Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Золочів) | |
|---|---|
 | |
| 49°48′21.694300098405″ пн. ш. 24°54′10.887100098403″ сх. д. / 49.80603° пн. ш. 24.90302° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Золочів |
| Засновник | Якуб Людвік Собєський |
| Початок будівництва | 1731 |
| Кінець будівництва | 1763 |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римо-Католицька Церква в Україні |
| Єпархія | Львівська архідієцезія |
| Адреса | Львівська обл. м. Золочів, вул. Григорія Сковороди, 5 |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Золочів) (Україна) | |
 | |
 Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Наявністю лівої вежі з недобудованою правою нагадує Латинську катедру Львова.
Назва
ред.Цей розділ потребує доповнення. |
15 серпня РКЦ відзначає Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, а церкви східного обряду 15 серпня за старим стилем — Успіння Пресвятої Богородиці.
Іноді в інтернет-ресурсах українською мовою стверджують, що це - костел Вознесіння Господнього або Вознесенський костел[4].
Будівництво та історія
ред.Фундатор колегії, монастиря, костелу оо. піярів — дідич Золочева, син короля Яна ІІІ Якуб Людвік Собєський[5].
Костел побудовано у 1731–1763 роках з цегли й каменю. Тринавний, центральна нава вища за бічні. Головний фасад на п'ять осей, має п'ять заглибин для розміщення скульптур. Фасад у три яруси, має горизонтальні карнизи і оздобу пілястрами. На першому ярусі пілястри іонійського, на другому — коринфського ордерів. Напівциркульні заглибини оздоблені рослинними візерунками доби пізнього бароко. Центральний портал підкреслено невеличким балконом з кованою ґраткою. Фасад має лише одну вежу ліворуч.
У 1838 році став парафіяльним костелом у Золочеві. Тоді була проведена його реставрація[5] (інші дані — 1878) році. 1842 року коштом дідича Залізців (короткий час — також Бучач), графа Матеуша Мйончинського встановили годинник на вежі костелу.[5] Дах костелу вкрили оцинкованим бляхою, в заглибини поставили п'ять скульптур, що збереглися. У 19 столітті виконані стінописи за вівтарем і на склепіннях головної нави. Вдруге реставрація відбулася у 1907 році.
Костел визнано видатним зразком архітектури бароко на теренах України.
Галерея
ред.-
Нава та головний вівтар -
Костел (поч. XX ст.) -
Корпус келій та костел -
Головний фасад -
Костел до реставрації -
Вигляд з вулиці Леха Качинського -
Вигляд з вулиці Григорія Сковороди -
Внутрішній інтер'єр -
Бічний вівтар -
Меморіальна таблиця загиблим мешканцям Золочіва
.jpg)
.jpg)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ ЮВІЛЕЙНИЙ СПОМИН ПРО ЄПИСКОПА Яна Цєнського (video) [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.]: багаторічного настоятеля пар. Успіння Пресвятої Діви Марії в Золочеві
- ↑ DWUDZIESTY ÓSMY TYDZIEŃ ZWYKŁY[недоступне посилання]: Призначення платежу: на виготовлення та встановлення колон та скульптур перед головним входом до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у м. Золочеві
- ↑ Костел Успіння Пресвятої Діви Марії — Ecclesia Catholica. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 21 червня 2022.
- ↑ Вознесенський костел Золочева: бароковий шедевр національного значення — Край. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ а б в Слободян В. Християнські храми Золочева… — С. 26.
Джерела
ред.- Слободян В. Християнські храми Золочева // Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — 40 с. — С. 23—28.
- Złoczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 628. (пол.) — S. 628—633. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1985. (рос.)