Водопериця сибірська

вид рослин

Водопериця сибірська[1] (Myriophyllum sibiricum) — вид трав'янистих рослин родини столисникові (Haloragaceae). Рослина є рідною для Північної Європи, Східної Азії та Північної Америки, де росте у водному середовищі, як-от озерах і річках[2].

Водопериця сибірська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Haloragaceae
Рід: Водопериця (Myriophyllum)
Вид:
Водопериця сибірська (M. sibiricum)
Біноміальна назва
Myriophyllum sibiricum
Синоніми

Myriophyllum exalbescens Fernald

Опис ред.

Багаторічна трав'яна однодомна водяна рослина заввишки 30–100 см. Кореневище повзуче з тонкими корінцями. Стебло білясте, розгалужене, пряме, підводне. Листки по 4 або 5 у кільцях, від яйцевидих до довгастих у загальних рисах; сегменти по 5–12 пар, ниткоподібні, 1–5 см. Нижні листки менші верхніх. Суцвіття — переривчасті колоски завдовжки 3–10 см, які підносяться над водою; і складаються з дрібних квітів, зібраних по 2–4 у кільцях. У чоловічих і жіночих квіток по п'ять пелюсток, у чоловічих вони швидко опадають. Чоловічі квіти: приквітки довгасто-лопатчаті або довгасто-яйцевиді, краї цільні; пелюстки рожеві; тичинок 8. Жіночі квітки: приквітки в основному зазубрені або дещо гребінчасто-зубчасті по краю; оцвітина відсутня або чашолистки рудиментарні. Плоди кулясті, бл. 2 мм, складаються із чотирьох довгастих, по спинці дуже горбкуватих кістянок[1][3].

Поширення ред.

Європа (Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція); Азія (Китай, Росія); східна Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Населяє нерухомі або повільні від близьконейтральних до основних води озер і річок[2].

Використання ред.

Вид використовувався ірокезами, щоб лікувати поганий кровообіг у підлітків[2]. Лікарська рослина. Трава містить сапоніни, дубильні речовини, пігмент міриофілин. Настій застосовують як жарознижувальний засіб, а зовнішньо – в разі опіків та заражених ран[1].

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. а б в Лушпа В.І. Дикорослі лікарські рослини Камчатки // Біологія та фармація. — 2011. — С. 90–99.
  2. а б в Maiz-Tome L. 2016. Myriophyllum sibiricum. The IUCN [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Flora of China [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)