Відкрити головне меню
Рибалочка
Підвид A. a. bengalensis у центральній Індії
Підвид A. a. bengalensis у центральній Індії
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Рибалочка (Alcedo)
Вид: Рибалочка
Біноміальна назва
Alcedo atthis
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Alcedo atthis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Alcedo atthis
EOL logo.svg EOL: 1178564
ITIS logo.svg ITIS: 554549
IUCN logo.svg МСОП: 22683027
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36245
Fossilworks: 372853

Риба́лочка[1] (Alcedo atthis) — дрібний птах родини рибалочкових, дещо більший від горобця. Населяє узбережжя водойм, гніздиться в норах схилами круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою і комахами. В Україні гніздовий, перелітний та рідкісний зимуючий вид.[2]

НазвиРедагувати

Рибалочка має чимало синонімів — рибалочка, водомороз, плавневий дятел, іванок (Шарлемань, 1927)[3]. Назва «водоморо́з» також уживається в словниках української мови[4][5] .

ОписРедагувати

Морфологічні ознакиРедагувати

Довжина тіла 15 — 20, крила 7-8 см, вага 25 — 40 г. Рибалочка має яскраве оперення, зверху блискуче, блакитно-зелене, з дрібними світлими цяточками на голові та крилах, знизу іржасто-руде. Смужка через око до потилиці й шийка світлі. Голова велика, дзьоб довгий і прямий, крила і хвіст короткі. Самець і самиця однакові за забарвленням, але самці дещо більші за розміром і яскравіші. Забарвлення рибалочки зблизька бліде, його яскравість досягається за допомогою заломлення світла пір'ям.

ГолосРедагувати

Голос — переривчастий писк «тііп- тііп — тііп».

РозповсюдженняРедагувати

Вид включає 6 підвидів, які поширені в Євразії, на північному заході Африки, а також в Індонезії, Новій Зеландії, Новій Гвінеї та Соломонових Островах. Вид включає й осілі, і перелітні підвиди. Зокрема в Італії гніздиться від 5000 до 10000 пар.

В Україні рибалочка гніздиться майже на всій території, крім Кримського півострова і високогір'я Карпат, хоч у Криму спостерігались окремі випадки гніздування. Регулярно зимує в окремих районах півдня країни та локально поблизу незамерзаючих водойм по всій території країни.

ЖивленняРедагувати

Головна умова вибору місця проживання це достатня кількість дрібної риби розміром не більше 10 см. Не менш важливо, щоб вода була прозорою і частково затіненою деревами, адже вистежувати здобич можна тільки там, де на поверхні немає сліпучих сонячних відблисків. Тому рибалочка обирає для життя лише ті місця, де над водою низько нависають гілки дерев, забезпечуючи зручний спостережний пункт.

Рибалочка, що живиться рибою, зазвичай сидить на гілці і подовгу роздивляється довкола. Коли він помічає рибу, то одразу готується до нападу. Хоча через заломлення світла у воді важко визначити точне положення риби, завдяки інстинкту птах точно прицілюється, і швидко махаючи крилами, атакує жертву. Якщо риба на поверхні, то рибалочка на льоту схоплює її. А якщо вона глибше, то птах, склавши крила «стрілою» пірнає у воду.

ГніздуванняРедагувати

 
Кладка рибалочки в оологічній колекції

Рибалочки моногамні, хоча трапляються випадки полігінії, коли один самець має декілька самиць. У шлюбний період рибалочки здійснюють шлюбні польоти, кружляючи одне довкола одного. Щоб створити пару, самець приносить для самиці пійману рибку. Пара створюється тільки на період гніздування. Узимку птахи розлітаються окремо, але навесні повертаються до старого гнізда, де й об'єднується пара.

Рибалочки влаштовують гнізда в норах, які риють на крутих берегах, неподалік від водойми. Вхід у нору прикритий гілочками дерев, кущів та коренями рослин. Відстань між гніздами — від 0,3-1 км і більше. Нора горизонтальна, довжиною 0,3-1 м. Риття нори займає близько тижня. Якщо на шляху нори трапляються перешкоди, то пара покидає цю нору і приступає до риття іншої. Нора закінчується розширеною гніздовою камерою. Підстилки в гнізді немає. У кладці — 5-8 блискучих білих яєць. Насиджують по черзі обоє батьків приблизно три тижні.

Пташенята після прокльовування без оперення, сліпі. Вилуплення відбувається неодночасно. Живляться пташенята личинками комах, яких батьки попередньо подрібнюють. Під час вигодовування пташенят рибалочки щодня приносять 60—70 рибин. Окрім того, якщо гине один з партнерів, то інший може виростити потомство сам. Трапляються випадки, коли вигодовувати пташенят допомагають інші рибалочки, які не мають потомства.

За три тижні опісля вилуплення пташенята можуть вилітати з гнізда. Вони оперені менш яскраво, ніж дорослі і менші за розміром. Кілька днів вони літають неподалік батьків, які їх продовжують годувати. У сприятливі роки птахи встигають насидіти другу кладку (кінець червня — початок липня). У середині серпня другий виводок уже готовий до польоту.

Весняна міграція починається наприкінці серпня, триває у вересні і навіть, у жовтні. Зимують рибалочки в Південній Європі, Азії та Африці.

Тривалість життя близько 15 років. Ворогів у рибалочки майже немає. Інколи на них полюють соколи та яструби.

Рибалочка як символРедагувати

Рибалочка обирався різними природоохоронними організаціями Птахом року.

Цей вид птахи є на логотипі робочої мережі «Дослідження птахів басейну Сіверського Дінця».

ОхоронаРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Наукові назви птахів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України // Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
  2. http://pernatidruzi.org.ua/rybalochka_alcedo_atthis.html Рибалочка (Alcedo atthis) (укр.)
  3. Словник зоологічної номенклатури. Ч. 1: Назви птахів: Проект / Уклад. М. Шарлемань. Матеріали до української природничої термінології та номенклатури. — К.: ДВУ, 1927. — Т. 6. — Вип. 1. — 64 с.
  4. Водомороз // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Водомороз // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати