Власівка (Полтавський район)

село в Полтавській області, Україна

Вла́сівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 607 осіб. Колишній центр Власівської сільської ради.

село Власівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Зіньківська міська громада
Основні дані
Населення 607
Площа 3,901 км²
Густота населення 155,6 осіб/км²
Поштовий індекс 38105
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 50°10′04″ пн. ш. 34°18′55″ сх. д. / 50.16778° пн. ш. 34.31528° сх. д. / 50.16778; 34.31528Координати: 50°10′04″ пн. ш. 34°18′55″ сх. д. / 50.16778° пн. ш. 34.31528° сх. д. / 50.16778; 34.31528
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Ташань
Відстань до
центру громади/сільради
4 км
Місцева влада
Адреса ради 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40
Карта
Власівка. Карта розташування: Україна
Власівка
Власівка
Власівка. Карта розташування: Полтавська область
Власівка
Власівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Власівка знаходиться на березі річки Ташань, вище за течією на відстані 4 км розташоване місто Зіньків, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дадакалівка. До села примикає лісовий масив (сосна).

Історія ред.

У 1723 р. в селі була збудована перша церква.[1]

Жертвами голодомору 1932—1933 років стало 203 особи.[2]

2022 року декілька раз над селом пролітали ракети. 26 січня над селом пролітав вертоліт з ракетами невідомого походження.

Економіка ред.

  • ПП АФ «Ташань».

Об'єкти соціальної сфери ред.

  1. Школа I-II ст.
  2. Клуб.
  3. Стоматолог.
  4. Магазин.
  5. Пошта.

Визначні місця ред.

  • Свято-Троїцька церква
  • Санаторій «Сосновий бір» з джерелом мінеральної води «Ташань».
  • Братська могила радянських воїнів
  • Пам'ятник жертвам голодомору 1932—1933 рр.

Односельці ред.

  • Павленко Павло Панасович, 1896 р. н., с. Власівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Фрунзе (Киргизька РСР). Робітник м'ясокомбінату. Заарештований 22 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Фрунзенського гарнізону Середньо-Азіатського ВО 5 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Верховним Судом СРСР 18 грудня 1942 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. Центральний державний історичний архів України (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 31 липня 2021.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.

Посилання ред.