Відкрити головне меню

Владислав Леон Адам Фелікс Сапіга (пол. Władysław Leon Adam Feliks Sapieha, 30 травня 1853 — 29 квітня 1920) — князь, польський шляхтич з роду Сапіг, син князя Адама Станіслава Сапеги та княжни Ядвіґи Клементини Сангушко-Ковельської, великий землевласник,[1] депутат Галицького сейму V-ї та IX-ї каденцій, депутат Райхсрату Цислейтанії. Член Галицького Економічного Товариства від 1883 року.

Владислав Леон Сапіга
Władysław Leon Sapieha
Владислав Леон Сапіга
Владислав Леон Сапіга
Herb Sapiehów.PNG
депутат Галицького сейму
1883 — 1889
 
Народження: 30 травня 1853(1853-05-30)
Замок Красицьких, Австро-Угорщина
Смерть: 29 квітня 1920(1920-04-29) (66 років)
Львів, Польська Республіка
Громадянство: Польща
Династія: Сапіги
Батько: Адам Станіслав Сапіга
Мати: Ядвіґа Клементина Сангушек
У шлюбі з: Єлизавета Потулицька
Діти: Казимир, Леон, Юзеф, Александр, Адам, Владислав, Анджей, Станіслав, Анна, Тереза
Нагороди:
Орден Залізної Корони 2 ступеня

БіографіяРедагувати

Владислав народився 30 травня 1853 року у замку Красицьких біля Перемишля, який його дід Леон Людвік Сапіга перетворив на родинну резиденцію. Новонароджений став первістком в родині Адама Станіслава Сапеги та його дружини Ядвіґи Клементини Сангушко. Невдовзі сім'я поповнилася ще чотирма синами та двома доньками.

Батько від 1861 року був послом Галицького сейму. Виступав за розширення автономії Королівства Галичини і Володимирії. Під час Січневого повстання пропагував польське питання на заході, через що був заарештований австрійцями і втік за кордон. Отримав амністію у 1865, надалі продовжував обиратися послом до Галицького сейму.

Владислав Леон у 18641871 роках навчався у Лемберзькій гімназії. Згодом вивчав право у Берлінському та Гейдельберзькому університетах, завершивши навчання також у Лемберзі. Пройшов однорічну військову службу.

У 18771882 роках працював в чиновником в кабінеті губернатора у Лемберзі.[2] Згодом, на прохання свого брата Леона, вийшов у відставку аби зайнятися управлінням родового замку. У 1883 році був обраний депутатом до галицького сейму, де разом із Войцехом Дзедушицьким та Єжи Константом Чарторийським входив до парламентської фракції «Центр». У сеймі працював у комісіях з питань бюджету, гірничої промисловості, люстрації та податків.

Від 1883 року Владислав Сапега був членом Галицького Економічного Товариства. Працював у багатьох інших організаціях, таких як Галицької Компанії Кредитних Позик, Районної Шкільної Ради в Цішанові, Районної Шкільної ради у Перемишлі. Також подбав про будівництво залізниці Перемишль—Санок.[1]

У 1903-му після смерті батька став повноправим володарем Карасичинського маєтку площею 18 000 га. Невдовзі став відомим як чудовий прогресивний фермер та лісничий.[2]

У 1910 році, згідно батьківської волі,[1] передав Красічінскій архів на зберігання до Національної бібліотеки імені Оссолінських у Львові.

У 1908 році був переобраний до Галицького сейму.

У 1915 році увійшов до Князівсько-Єпископської організації допомоги постраждалим від лих війни, заснованої його братом, краківським єпископом Адамом Стефаном Сапегой. У 1918 році брав активну участь у керівництві Львівським національним аграрним університетом.

Помер 29 квітня 1920 у Львові. Похований у каплиці замку Красицьких.

Приватне життяРедагувати

У віці 28 років одружився із 21-річною графинею Єлизаветою Констанцією Потулицькою. Весілля відбулося 30 червня 1881 року у Кракові. У подружжя народилося десятеро дітей:

  • Казимир Леон (181909) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Леон (18831944) — мандрівник, депутать польського сейму, був одруженим і графинею Катариною Потоцькою, дітей не мав;
  • Юзеф (18871940) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Александр (18881980) — був двічі одруженим, мав восьмеро дітей;
  • Адам (18921970) — один із перших австро-угорських льотчиків, був одруженим із графинею Терезою Собаньською, мав восьмеро дітей;[3]
  • Владислав (18931956) — був одруженим із баронесою Ідою Борнеміса де Касон, дітей не мав;
  • Анджей (1894—після 1945) — емісар головнокомандування Армії Крайової, зник безвісти, одруженим не був, дітей не мав;
  • Станіслав (18961919) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Анна (19011965) — дружина графа Романа Бельського;
  • Тереза (19051995) — дружина князя Богдана Друцького-Любецького.

За традицією, встановленою Адамом Станіславом Сапєгою, із народженням кожного сина у замковому парку саджали дуб, із народженням доньки — липу.[1]

Дружина пережила Владислава Леона на 28 років.

ГенеалогіяРедагувати

Александр Антоній Сапіга
 
 
Анна Замойська
 
 
Станіслав Костка Замойський
 
 
Софія Чарторизька
 
 
Євстахій Еразм Санґушко
 
 
Клементина Чарторизька
 
 
Генрік Людвік Любомирський
 
 
Тереза Чарторизька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леон Людвік Сапіга
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Замойська
 
 
 
 
 
Владислав Ієронім Сангушко
 
 
 
 
 
 
Ізабела Марія Любомирська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адам Станіслав Сапіга
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Сангушко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав Леон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Таємниці роду Сапєгів [1] Архівовано 20 грудень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  2. а б Біографія Владислава Леона Сапіги [2] (пол.)
  3. Його правнучка — королева Бельгії Матильда.

ПосиланняРедагувати