Високе (Тетіївський район)

Висо́ке — село в Україні, в Тетіївському районі Київської області (раніше Київської губернії, Таращанського повіту П'ятигірської волості), біля станції Високе.

село Високе
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Тетіївський район
Рада/громада Височанська сільська рада
Код КОАТУУ 3224680801
Основні дані
Засноване 1601[1]
Населення 753
Площа 2,628 км²
Густота населення 286,53 осіб/км²
Поштовий індекс 09851
Телефонний код +380 4560
Географічні дані
Географічні координати 49°14′57″ пн. ш. 29°48′56″ сх. д. / 49.24917° пн. ш. 29.81556° сх. д. / 49.24917; 29.81556Координати: 49°14′57″ пн. ш. 29°48′56″ сх. д. / 49.24917° пн. ш. 29.81556° сх. д. / 49.24917; 29.81556
Середня висота
над рівнем моря
251 м
Найближча залізнична станція Високе
Відстань до
залізничної станції
0,5 км
Місцева влада
Адреса ради 09851, Київська обл., Тетіївський р-н, с.Високе , вул. Центральна, тел. 3-07-31
Карта
Високе. Карта розташування: Україна
Високе
Високе
Високе. Карта розташування: Київська область
Високе
Високе
Мапа

Стислі відомостіРедагувати

Історичні дані про час виникнення населеного пункту не збереглися. Назва села Високе, походить від географічного положення його відносно навколишньої місцевості.

Цікаво, що біля села Високе знаходиться найвища точка Київської області: 280 метрів над морським рівнем.

Жителі села до 1861 року були кріпаками. За свідченнями історика Л.Похилевича, уродженця села Горошкова,   у 1799 році Високе від графа Томаша Островського  було  куплене Ігнатієм Звершковським, в 1823 році Звершковський продав його Іоану Тарновецькому, а потім у 1856 продане Іоаном Тарнавським Федору Ячевському, який через декілька років переуступив  село Елеонорі Мікуловський.

Поміщиця Елеонора Мікуловська володіла селом в період підготовки і проведення реформи 1861 року за якою 99 дворів одержали наділи по 6 десяти землі, 28 дворів по 3 десяти землі. Більше половини кращої землі належало поміщиці. Спеціальні статі обумовлювали, що цегельний завод, сільська корчма, право охоти залишилось за панами. За одержану землю  селяни платили по 2 крб. 70 коп. на той час дуже велику суму.

Пізніше більшістю землі в селі володіла графиня Софія Федорівна Кононіцина. Графиня мала 1036 десятин землі, церква 51 десятину, селяни 990 десятин. Пізніше свій маєток вона віддала в оренду Рогозінському, а сама більшу частину часу проживала за кордоном та в місті Києві де їй належав готель «Континенталь». Управляли справами у маєтку села поляки, де поряд з класовим гнітом  мала місце і міжнаціональна ворожнеча.

Наближався 1905 рік. По всій території царської Росії почалися виступи робітників і селян. Звістка про це прийшла і в село Високе порадившись між собою селяни не вийшли на роботи вимагаючи більшої платні .

У жовтні 1917 року було скинуто тимчасовий уряд, в цей же час у селі проведено збори селян на яких уповноважений з волості прочитав декрет про землю. Після чого поміщицьку землю було розділено, а палац спалено.

У 1918 році село знаходилося під німецькою владою.

Радянську окупацію допомогла встановити у селі кіннота Будьонного, розгромивши загін Кіровського, від рук якої  загинув будьонівець-розвідник Смоляков.

У 1920 році у селі створено ревком. В 1922 році в селі створено колгосп імені Сталіна.

На початок Німецько-радянської війни більшість дорослого населення села пішла на фронт. В 1944 році село було звільнене від німецьких окупантів. Не повернулися з війни 114 жителів села, які загинули захищаючи рідну землю від нацистської навали.

Населений пункт знаходиться на найвищому місці і є вододілом між Бугом і Дніпром. Недалеко за селом бере спій початок малесенька річка — Миколайчиків Струмок, яка впадає в Гнилий Тікич.

Розмістилося село на пагорбах східної частини Придніпровської височини лісостепової зони, па висоті 225 м над рівнем моря в південно-східній частині Тетіївського району Київської області, на межі з Жашківським районом Черкаської області. Село зв'язане залізницею та асфальтною дорогою з містом Тетіїв (відстань 20 км), у селі уже за часів Незалежності відкрили зупинку Високе, тут зупиняється приміський поїзд Козятин-Жашків.

 
У межах села розкинулися три невеликих ставки, а ще три інші знаходяться за межами села з південної сторони.

Відстань до столиці України міста Київ 154 км. Межує з селами Горошків, Клюки, Степове, Денихівка.

На схилах горбів росте невеликий ліс, на межі з сусідніми селами тягнуться лісосмуги засаджені переважно дрібнолистими деревами.

У межах села розкинулися три невеликих ставки, а ще три інші знаходяться за межами села з південної сторони. По обидва боки ставків тягнеться село двома довгими вулицями.

Ґрунти родючі чорноземи з помірною кислотністю.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати