Випромінення

(Перенаправлено з Випромінювання)

Випромінення — це викидання або передача енергії у вигляді хвиль або частинок через вакум або у товщі середовища.

Промінь лазера з обсерваторії на Землі спрямований до Місяця.

ВидиРедагувати

Загальний описРедагувати

Залежно від енергії випромінюваних частинок випромінювання часто класифікують як іонізуюче або неіонізуюче. Іонізуюче випромінювання переносить більше 10 еВ, цього достатньо для іонізації атомів і молекул і розриву хімічних зв’язків. За довжиною електромагнітних хвиль випромінення поділяється на різновиди — інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське, гамма тощо, а також за типом частинок — альфа, бета та інше.

 
Показ відносної здатності трьох різних типів іонізуючого випромінення проникати в тверду речовину. Типові альфа-частинки (α) зупиняються аркушем паперу, тоді як бета-частинки (β) затримуються алюмінієвою пластиною. Гамма-випромінення (γ) згасає, коли воно проходить крізь свинець.

Випромінювання вирізняється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика).

Вирізняють монохроматичне і складне випромінення.

Монохроматичне — випромінення визначеної довжини хвилі, що характеризується потужністю або потоком; складне — випромінення, яке складається або зі скінченного числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з безперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому разі воно вирізняється загальною потужністю і її безперервним розподілом за довжинами хвиль усередині всього спектрального діапазону.

Випромінювання — власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом — випромінювачем.

Теплове випромінення — вид електромагнітного випромінення в інфрачервоному діапазоні частот електромагнітних хвиль.

α-випромінення — потік альфа-частинок. Таке випромінення має високу йонізуючу здатність але швидко розсіює свою енергію, коли проходить крізь матеріали, і є менш проникним, ніж бета- й гамма-випромінення.

β-випромінення — потік електронів, утворюваних при радіоактивному розпаді.

γ -випромінення — потік фотонів дуже високої енергії, зазвичай з довжиною хвилі меншою за 3 пм. Випромінюється у ході ядерного перетворення або анігіляції частинок.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Інтернет-ресурсиРедагувати