Корпускулярне випромінювання

Корпускулярне випромінювання — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюється при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах^[1].

До цього типу випромінювання відносять потоки електрично заряджених елементарних частинок (електронів, протонів), ядер різних хімічних елементів (гелію, кисню тощо), а також нейтронів — електрично нейтральних частинок.

Корпускулярне випромінювання (протони, альфа-частинки, іони гелію, ядра важчих елементів, а також електрони) поглинається здебільшого у верхніх шарах атмосфери^[2].

Деякі види корпускулярного випромінювання застосовуються у променевій терапії і радіоізотопній діагностиці^[3].

Див. також

Примітки

↑ Радіаційна гігієна
↑ Є. П. Школьний. Інсоляція // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
↑ Корпускулярне випромінювання. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.

Джерела

Вибрані лекції з курсу «Радіаційна біофізика» для магістрів кафедри біофізики Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: навч.-метод. розроб. / упорядн. К.І. Богуцька, Ю.І. Прилуцький, Ю.П. Скляров. — Київ : Поліграфічна дільниця Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, 2012. — 88 с.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Радіаційна гігієна

[2] Є. П. Школьний. Інсоляція // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

[3] Корпускулярне випромінювання. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.

[1]

[2]

[3]