Виноградне (Болградський район)
село Кубейської сільської громади Болградського району Одеської області
Виногра́дне — село Кубейської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Інші назви: Гасан-Батир, розмовне Самбатир (болг. Самбатър). Населення становить 2144 осіб.
| село Виноградне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район
| ||||
| Громада | Кубейська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060130020096095 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1821 | ||||
| Колишня назва | Гасан-Батир (рум. Hasan-Batâr, болг. Хасан Батър) | ||||
| Населення | 2144 | ||||
| Площа | 2,7 км² | ||||
| Густота населення | 794,07 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68722 | ||||
| Телефонний код | +380 4846 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°48′21″ пн. ш. 28°59′49″ сх. д. / 45.80583° пн. ш. 28.99694° сх. д.Координати: 45°48′21″ пн. ш. 28°59′49″ сх. д. / 45.80583° пн. ш. 28.99694° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
45 м | ||||
| Водойми | Малий Катлабух | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68722, Одеська обл., Болградський р-н, с. Виноградне, вул. Шкільна, 1 | ||||
| Староста | Михайлов Іван Васильович | ||||
| Карта | |||||
  Виноградне | |||||
 Виноградне | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія ред.
Село засноване в 1821 році, болгарськими переселенцями.
14 листопада 1945 року було перейменовано село Гасан-Батир Новоіванівського району на село Виноградне і Гасан-Батирську сільраду — на Виноградненську.[1][2]
Населення ред.
Населення села — Бесарабські болгари.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2416 осіб, з яких 1170 чоловіків та 1246 жінок.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2054 особи.[4]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 94,78 % |
| українська | 1,87 % |
| російська | 1,73 % |
| гагаузька | 0,93 % |
| молдовська | 0,51 % |
| циганська | 0,05 % |
Примітки ред.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- ↑ УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |