Вилка Микола Семенович

Микола Семенович Вилка[1] (1911, Нова Земля — 30 вересня 1942, острів Вайгач) — ненецький письменник, основоположник ненецької художньої прози. Художник і поет, збирач фольклору, ілюстратор власних творів. Племінник Тико Вилки. Член Спілки письменників СРСР.[2].

Вилка Микола Семенович
Народився1911
Нова Земля, Архангельська губернія, Російська імперія
Помер30 вересня 1942(1942-09-30)
Вайгач, Ненецький автономний округ, Архангельська область, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьпоет, письменник
Alma materІнститут народів Півночіd
Знання мовненецька і російська
ЧленствоСП СРСР
Жанрповість[d]

Біографія

ред.

Народився в 1911 році на Новій Землі, Під час навчання в Інституті народів Півночі в 1937 році опублікував у журналах «Наша країна» і «Радянська Арктика» в авторському перекладі повість «Вилка на острові». Трагічно загинув у 1942 (отруївся трофейним спиртом)[3] році на острові Вайгач.

Твори

ред.
  • Мар'я. На острові: Повісті / переклад на російську мову і примітки Г. Д. Вербова. Л., 1938;
  • Мар'я: Повість/переклад на російську мову і примітки U. Д. Вербова.//Друге народження. Твори зачинателів літератур народностей Півночі і Далекого Сходу. М., 1983.
  • Вірші//Ми — люди Півночі. Л., 1949;

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Л. Ю. Корепанова Ненецкий автономный округ. Энциклопедический словарь. — М.: Н51 Дом Книги «Аванта+», 2001. — С. 304. — ISBN 5-8483-0040-2.

Примітки

ред.
  1. У деяких джерелах помилково вказано по батькові Степанович.
  2. Вылка Николай Семёнович. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  3. Инцидент на Вайгаче в сентябре 1942 года. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.