Верхній Вест-Сайд

Верхній Ве́ст-Са́йд (англ. Upper West Side) — район у Мангеттені, обмежений Центральним парком, річкою Гудзон, 59-ю та 110-ю вулицями. У Верхній Вест-Сайд нерідко включають квартал Морнінгсайд-Гайтс[1]. Як і Верхній Іст-Сайд, Верхній Вест-Сайд є мікрорайоном елітної жилої забудови, жителі котрого зайняті у комерційній сфері в Мідтауні та Даунтауні. Верхній Вест-Сайд є батьківщиною для багатьох діячів культури та мистецтва.

Мікрорайон
Верхній Вест-Сайд
Upper West Side
Upper West Side 2007.jpg

Координати 40°47′13″ пн. ш. 73°58′31″ зх. д. / 40.78700000002777415° пн. ш. 73.97540000002777560° зх. д. / 40.78700000002777415; -73.97540000002777560Координати: 40°47′13″ пн. ш. 73°58′31″ зх. д. / 40.78700000002777415° пн. ш. 73.97540000002777560° зх. д. / 40.78700000002777415; -73.97540000002777560

Країна США США
Боро Мангеттен
Площа 6,43 км²
Населення 207519 осіб (2009)
Густота населення 32 273,56 осіб/км²
Часовий пояс Північноамериканський східний час, UTC−5, UTC−4 (Мангеттен)
Телефонний код +1 212
Поштовий індекс 10023, 10024, 10025
GeoNames 5142036
OSM 8398124 ·R (Мангеттен)
Верхній Вест-Сайд. Карта розташування: США
Верхній Вест-Сайд
Верхній Вест-Сайд
Верхній Вест-Сайд (США)

ГеографіяРедагувати

На півдні Верхній Вест-Сайд обмежений 58-ю вулицею, на сході — Центральним парком, на заході — річкою Гудзон. Північна ж його межа нечітка. Незважаючи на те, що за неї зазвичай прийнято вважати 110-ю вулицю[2], обмежує також і Центральний парк, іноді за кордон Верхнього Вест-Сайду вважають і 125-ю вулицю, що обмежує район Морнінгсайд-Гайтс[3].

Район на північ від 96-ї вулиці і на схід від Бродвею носить назву Манхеттен-Валлі. Із заходу на схід Верхній Вест-Сайд перетинають наступні авеню:

Центральною магістраллю району є Бродвей, який на півдні району йде під кутом, а вище 72-ї вулиці — паралельно з іншими авеню. У Верхньому Вест-Сайді Бродвей пролягає від площі Коламбус-Сьоркл на 59-й вулиці, перетинає Коламбус-авеню в Лінкольн-сквері на 65-їй вулиці, Амстердам-авеню в Верді-сквері на 72-й вулиці і переходить в Вест-Енд -авеню у Страус-Парку на 107-й вулиці.

У районі Морнінгсайд-Гайтс на захід від Гарлема розташовані Собор Іоанна Богослова, Колумбійський університет, Барнард-коледж, Педагогічний коледж Бенк-стріт, Національна рада церков Христа, Нью-Йоркська об'єднана теологічна семінарія, Мангеттенська школа музики, Мавзолей Гранта і Ріверсайдская церква.

ІсторіяРедагувати

 
Ріверсайд-Саут та Вест-Сайд-Хайвей

До приходу європейців на території, де нині розташований Верхній Вест-Сайд, жили індіанці делавари[4]. У XVIII столітті на цій території розташовувалися численні селянські господарства і заміські резиденції заможних городян, серед яких однією з найбільш відомих була Ферма Апторпа. У першій половині XIX століття в районі почали селитися представники нижчого класу.

У 1830-х роках уздовж прибережної смуги Верхнього Вест-Сайда була прокладена гілка Нью-Йоркської центральної залізниці, що з'єднала місто Нью-Йорк зі столицею штату Олбані. У 1850-х роках, зі створенням Центрального парку, жителі з низьким достатком, чиї будинки розташовувалися на його території, були змушені переселитися на Вест-Сайд. В районі виникло безліч гуртожитків, таверн і притулків для бідняків. Крім цього, на розвиток району негативно позначилася й біржова криза 1873 року. Переломними моментами в історії Верхнього Вест-Сайда стали прокладка в 1870-х роках надземної залізниці вздовж Коламбус-авеню (нині 9-та авеню) і переїзд в 1890-х роках Колумбійського університету в район Морнінгсайд-Хайтс. У 1904 році під районом була прокладена перша в місті лінія метрополітену, IRT Broadway - Seventh Avenue, з виходами на 59-й, 66-й, 72-й, 79-й, 86-й, 91-й, 96-й, 103-ї, 110-ї, 116-ї вулицях і на Мангеттен-стріт (нині 125-й вулиці). Відкриття метро викликало в районі будівельний бум.

У 1900-х роках на південь від 67-ї вулиці стали заселятися афроамериканці. До 1960-х років місця їх розселення перетворилися в нетрі, які послужили місцем зйомки культового фільму Вестсайдська історія. У 1962—1968 роках в рамках масштабної програми перебудови в цій частині Вест-Сайда був зведений Лінкольн-центр і житловий комплекс Лінкольн-Тауерс. Також на початку XX століття та в 1930-ті роки в районі поселилося безліч ашкеназів — вихідців із переживаючої хвилювання Європи. Нині вони представлені численною діаспорою. У 1950-х — 1960-х роках Верхній Вест-Сайд випробував приплив іммігрантів зі Східної Європи та Карибського басейну[3][5]. Також в період між післявоєнними роками і до глобальної епідемії СНІДу на південь від 86-ї вулиці проживала значна кількість геїв. У 1970-х — 1980-х роках в порівняно дешевих будинках Верхнього Вест-Сайда масово селилися випускники коледжів.

У 1962 році на ділянці між 59-ю та 72-ю вулицями площею у 23 га було закладено будівництво великого житлового комплексу Ріверсайд-Саут, що тривало 40 років. Сукупна площа житлового фонду склала 170 000 м², офісного простору — 30 000 м², а загальна вартість будівництва — 3 млрд $.

НаселенняРедагувати

 
Вулиця Сентрал-Парк-Вест

Верхній Вест-Сайд є одним з найбільш густонаселених районів на Мангеттені. За даними на 2009 рік, чисельність населення становила 207 519 жителів. Середня щільність населення становила понад 32 000 чол. / км², перевищуючи середню щільність населення по Нью-Йорку більш ніж в 3 рази. У расовому співвідношенні основну частку становили білі. Середній дохід на домашнє господарство більш ніж в 1,5 раза перевищував середній показник по місту: $ 86 512[6].

Громадський транспортРедагувати

Під Верхнім Вест-Сайдом пролягає дві лінії Нью-Йоркського метрополітену: IRT Broadway - Seventh Avenue Line вздовж Бродвею зі станціями на 59-й, 66-й, 72-й, 79-й, 86-й, 96-й, 103- й, 110-й, і 116-й вулицях, а також IND Eighth Avenue Line вздовж авеню Сентрал-Парк-Вест зі станціями на 59-й, 72-й, 81-й, 86-й, 96-й, 103- й і 110-й вулицях.

Район обслуговується автобусними маршрутами M5, M7, M10 і M104.

ПриміткиРедагувати

  1. Jackson, Kenneth T., ред. (1995). Upper West Side. Encyclopedia of New York City. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-05536-6. 
  2. Upper West Side (англ.). New York Magazine. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2012. 
  3. а б Waxman, Sarah. The History of the Upper West Side (англ.). NY.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2012. 
  4. Eric W. Sanderson, Mannahatta: A Natural History of New York City, 2009, map «Habitat Suitability for People» p. 111.
  5. Lincoln Center Apartments and Neighborhood Information (англ.). CityRealty.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2012. 
  6. Upper West Side (UWS) neighborhood in New York, New York (NY) (англ.). city-data.com. Процитовано 18 вересня 2012.