Верхня Липиця

село Рогатинського району Івано-Франківської області

Ве́рхня Ли́пиця — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Населення становить 1473 особи. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Верхньолипицька сільська рада.

село Верхня Липиця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Рогатинська міська громада
Основні дані
Засноване 1447
Населення 1473
Площа 15,238 км²
Густота населення 96,67 осіб/км²
Поштовий індекс 77043
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д. / 49.35639; 24.77806Координати: 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д. / 49.35639; 24.77806
Водойми Нараївка
Місцева влада
Адреса ради 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Верхня Липиця. Карта розташування: Україна
Верхня Липиця
Верхня Липиця
Верхня Липиця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Верхня Липиця
Верхня Липиця
Мапа
Map

CMNS: Верхня Липиця у Вікісховищі

Назва ред.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Липиця Горішня Більшівцівського району перейменовано на Верхня Липиця і Липицько-Горішнянська сільська Рада — на Верхньолипицька.[1][2]

Географія ред.

Село розкинулось на березі річки Нараївки, притоки Гнилої Липи, за 16 км від райцентру, за 3 км від залізничної станції Підвисоке.

Археологія ред.

На околиці Верхньої Липиці виявлено:

Історія ред.

Перша письмова згадка про село датується 12 березня 1436 року[3]. У процесі росту в 1439 р. село Липиця поділилося на Липицю Горішню та Липицю Долішню[4]

У 1887 році коштом громади збудовано Церкву Різдва Пресвятої Богородиці.[5]

У 1897 р. через село пролягла Східньогалицька локальна залізниця (існувала до 1944 р.).

У липні 1906 року місцеві жителі взяли участь в аграрному страйку.

У 1939 році в селі мешкало 2740 осіб, з них: 2490 українців, 50 поляків, 120 латинників та 80 євреїв[6].

За СРСР Верхня Липиця була газифікована, на території села діяла центральна садиба колгоспу імені С. Кірова.

І дотепер місцеві жителі спеціалізуються на виробництві молока та вівчарстві. У селі є тартак та млин.

Попередні парафіяльні священики: Юліан Барановський (1898-1901), Григорій Сапрука (1904), Іван Мащак (1904-1942), Петро Каблак (помічник, 1914), Микола Мулярчук (помічник, 1934-1935), Тома Бариляк (помічник, 1938), Іван Чикало (1942-1944), Адам Яновський (1944-1960), Павло Соколовський (1960-1973), Іван Макулович (1982-1990), Михаїл Ковалюк (1990-2015).[5]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[8].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1647 осіб, з яких 748 чоловіків та 899 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1467 осіб.[10]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 99,86 %
російська 0,14 %

Соціальна сфера ред.

У Верхній Липиці працює ліцей, бібліотека, магазини.

Пам'ятки ред.

В центрі села споруджено монумент Невідомому солдату, а також пам'ятник Т. Г. Шевченкові.

Примітки ред.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
  2. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Каменяр, 1965. — 84 с.
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.7, № 72
  4. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.58, № 534 (лат.)
  5. а б » с. Верхня Липиця (укр.). Процитовано 28 квітня 2021. 
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с.
  7. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 

Джерела та посилання ред.