Величківка (Корюківський район)

Менський район

Величківка — село в УкраїніМенській міській громаді Корюківського району Чернігівської області, на річці Мені.

село Величківка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Менська міська громада
Код КАТОТТГ UA74020030050033651
Основні дані
Засноване 1660
Населення 787
Площа 1,58 км²
Густота населення 498,1 осіб/км²
Поштовий індекс 15641
Телефонний код +380 4644
Географічні дані
Географічні координати 51°34′1″ пн. ш. 32°13′46″ сх. д. / 51.56694° пн. ш. 32.22944° сх. д. / 51.56694; 32.22944
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми Мена
Місцева влада
Адреса ради 15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Мена, вул. Героїв АТО, 6
Карта
Величківка. Карта розташування: Україна
Величківка
Величківка
Величківка. Карта розташування: Чернігівська область
Величківка
Величківка
Мапа
Мапа

Населення становить 787 осіб. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Величківська сільська рада, якій було підпорядковане також село Вільне.

Походження назви

ред.

Село Величківка вперше згадується в документах середини XVII століття. Засноване було представником козацького роду Величків. Звідси і пішла його назва.

Історія

ред.

В кінці XVII — на початку XVIII століть село було вільним козацьким і входило до складу Менської сотні.

На початку XVIII століття, у період війни зі шведами, Менський сотник І. В. Сахновський за особливі заслуги (за те, що зрадив гетьмана І. Мазепу) був нагороджений грамотою московського царя Петра І, згідно з якою йому у володіння було надано село Величківка.

Сотник І. Сахновський привіз із собою до села селян-кріпаків і поступово закріпачив також козацькі сім'ї, що проживали по вулиці Городок.

Мешканці Величківки займалися в основному вирощуванням тютюну (бакуну), торгівлею.

У другій половині XIX століття кількість жителів села швидко зростає: в 50-х роках у Величківці було 104 двори і 690 жителів, а в 1897 році — вже 170 дворів і 984 жителі.

У селі була православна церква Преображення Христового, біля якої росте віковий дуб.

У 1917-1920 роках влада у селі змінювалась кілька разів. Остаточну владу отримали більшовики.

У 1925—1926 роках у Величківці плідно працювала школа-лікнеп, яка внесла вагомий внесок у ліквідацію неписьменності.

Однак комуністична влада зруйнувала Преображенську церкву, до сьогодні вцілів лише віковий дуб, що ріс біля храму.

У 1929 році у Величківці було організовано ТСОЗ і промислову артіль імені Якіра з видобутку торфу. Ініціаторами її створення вважаються Григорій Вахненко, Володимир Харченко, Парфен Макиша. У 1930 році ці двоє господарств були об'єднані в колгосп «Маяк».

У період проведення суцільної колективізації (1930—1934 роки) в селі декого «розкуркулили», їх виселили до Булигівки, яка знаходиться за 7 км від Величківки.

У 1937 році на землях колгоспу «Маяк» була створена зерносортова дільниця, яка стала відомою в районі і за його межами.

У Величківці працювала метеорологічна станція, якою завідувала вчителька Ю. С. Федіна.

З 6 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року село було тимчасово окуповано німецько-нацистськими загарбниками. Гітлерівці розстріляли 8 жителів села, 20 осіб було вивезено на каторжні роботи до Німеччини в статусі «остарбайтерів».

Допомогу партизанам, які переховувались у довколишніх лісах, надавали житель села Іван Реп'ях і його дочка Мотрона.

На фронтах Другої світової війни боролися з німецькими нацистами 370 жителів Величківки, 89 із них за проявлені мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями, 149 — загинули. На честь полеглих односельців споруджено пам'ятник і, згідно з давньою українською традицією, посаджено дерева коло школи.

У 1981 році було утворено Величківську сільську раду. За високі виробничі показники 57 працівників сільського господарства були нагороджені орденами і медалями.

У 1985 році колгосп «Маяк» було перейменовано в колгосп «Перемога».

У 1992 році колгосп реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога». У лютому 2000 року господарство увійшло до складу сільськогосподарського кооперативу «Промінь», центральний офіс якого знаходиться в місті Мені. Станом на сьогодні в селі функціонує виробничий підрозділ цього господарства. В його користуванні перебуває 2200 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1360 га орної землі.

Крім того, у Величківці діють 3 селянсько-фермерських господарства, за якими закріплено 96 га землі.

У селі діє загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (12 учителів і 130 учнів), будинок культури на 120 місць, дві бібліотеки (книжковий фонд — 9 тисяч примірників), фельдшерсько-акушерський пункт, їдальня, кафе, магазин, відділення зв'язку.

Наприкінці 90-х років XX століття у Величківці спостерігалося значне збільшення поголів'я худоби в особистих господарствах громадян. Так, станом на 01.01.2000 року в населення нараховувалося 200 корів, 300 свиней, п'ять тисяч птиці, 20 коней, жителі села мають у приватній власності майже 200 га землі.

На 01.01.2000 року у Величківці налічувалось 320 дворів і 800 жителів. Майже всі вулиці села заасфальтовано, до садиб жителів підведено водогін, 130 будинків газифіковано.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району, село увійшло до складу Корюківського району.[2]

Видатні земляки

ред.

Уродженцями Величківки є:

  • Н. П. Богданенко (1935 р.н.) — заслужена вчителька України;
  • І. М. Вахненко (1931—1983 рр.) — нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР за багаторічну активну роботу по охороні природи і раціональне використання природних ресурсів;
  • Горовий Григорій Романович (1921—1992 рр.) — учасник Параду Перемоги на Червоній площі в Москві 24.06.1945 р. Пройшов усю Другу світову війну до Берліна, жодного разу не був поранений;
  • П. Ф. Вахненко (1931—2001 рр.) — доктор технічних наук, дійсний член Академії будівельників України, професор Полтавського технічного університету.

У Величківці пройшло дитинство О.М. Лопухова (1931—2009 рр.) українського художника, заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

ред.

Посилання

ред.