Відкрити головне меню

Велика Кісниця

село в Ямпільському районі Вінницької області України

Вели́ка Кі́сниця — село в Україні, в Ямпільському районі Вінницької області.

село Велика Кісниця
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Ямпільський район
Рада/громада Великокісницька сільська рада
Код КОАТУУ 0525681301
Облікова картка Велика Кісниця 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 3212
Площа 11,1 км²
Густота населення 289,37 осіб/км²
Поштовий індекс 24546
Телефонний код +380 4336
Географічні дані
Географічні координати 48°08′22″ пн. ш. 28°27′45″ сх. д. / 48.13944° пн. ш. 28.46250° сх. д. / 48.13944; 28.46250Координати: 48°08′22″ пн. ш. 28°27′45″ сх. д. / 48.13944° пн. ш. 28.46250° сх. д. / 48.13944; 28.46250
Середня висота
над рівнем моря
47 м
Водойми р. Дністер
Відстань до
обласного центру
150 км
Відстань до
районного центру
23,5 км
Місцева влада
Адреса ради 24532, с. Велика Кісниця, вул. Центральна, буд. 82; тел. 2-65-44
Сільський голова Ганзюк Микола Мілентійович
Карта
Велика Кісниця. Карта розташування: Україна
Велика Кісниця
Велика Кісниця
Велика Кісниця. Карта розташування: Вінницька область
Велика Кісниця
Велика Кісниця

Населення становить 3212 осіб. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Молдовою Велика КісницяГрушка.

ІсторіяРедагувати

Як показують археологічні розкопки, в середній течії Дністра вже 500–300 тисяч років тому жили люди. Безпосередньо на території села археологами знайдено палеолітичні знаряддя праці. У 1956 році були розкопані перші житла, що належать до Черняхівської культури III–IV ст. н. е.

Вперше під нинішньою назвою село згадується у писемних джерелах XVI століття. Як відомо, довгий час належало польській шляхті — князям Замойським, Конецпольським та Любомирським — аж доки його не відвоювали козаки. Через польсько-козацькі війни село неодноразово підлягало спустошенню, але завдяки сприятливому місцерозташуванню швидко заселялось і відновлювалось.

Використовуючи коментар до карти Боплана (30-ті рр. XVII ст.), де Кісниця значиться містом, а шрифт що позначає його на карті значно більший ніж ті якими позначені Ямпіль, Рашків, Буша (на той час уже відомі своїми фортецями), можна зробити висновок, що Кісниця займала одне з основоположних місць в житті тогочасного краю. Є також дані, що це було густонаселене місто з переважно дерев'яними спорудами, яке з часом було зруйноване великою повінню і тому не зберегло своїх слідів до наших днів.

Якщо ж говорити про заснування села яке ми з вами можемо спостерігати і сьогодні, то його переважно пов'язують із козацтвом, що належало до Брацлавського полку. Після другого поділу Речі Посполитої село увійшло до Російської імперії, отримавши статус державного. На той час, як засвідчують писемні джерела, населення Великої Кісниці перевищувало 8 тисяч. Серед прихожан, зазначено, було чимало римо-католиків, юдеїв та греко-католиків. Греко-католицька церква Святого Миколая, збудована князем Любомирським (8 березня 1754), в проміжку з 1795 по 1798 рік була зруйнована великою повінню. Рятуючи церковний інвентар, загинув місцевий священик Василь Наливайко; в 1870 році на цьому місці було встановлено кам'яний хрест, який зберігся до наших днів. Поряд з хрестом в той час була побудована дерев'яна церква Успіння Божої Матері. 1813-го була збудована кам'яна церква Святого Миколая, а в 1861 році поряд з нею звели дзвіницю. Однак, жодна з цих пам'яток архітектури не уціліла.

З 1892 року у Великій Кісниці розпочала свою діяльність церковно-парафіяльна школа, проте, відомо, що ще раніше тут було засновано міністерське народне училище, а саме — 1871 року. Є також відомості щодо існування окремої єврейської школи.

У 1924 році село, включене до складу Молдавської АРСР, стало центром району, до складу якого входили: Кетроси, Качківка, Вольфанівка, Цекинівка, Грушка та інші села Молдавської республіки. Тісні відносини з молдавським народом відбилися на традиціях та устрої цього села.

Відомі уродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати