Вдовиченко Сергій Михайлович

(Перенаправлено з Вдовиченко Сергій)

Вдовиче́нко Сергі́й Миха́йлович (нар. 1939, с. Оленівка Могилів-Подільського району Вінницької області — пом. 2022, Вінниця) — український поет, педагог, науковець. Член Національної спілки письменників України (2003).[1]

Вдовиченко Сергій Михайлович
Народився 19 вересня 1939(1939-09-19)
Оленівка, Бронницька сільська рада, Могилів-Подільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 2 жовтня 2022(2022-10-02) (83 роки)
Вінниця
Країна  Україна
Місце проживання Вінниця
Діяльність біолог, українська література, ентомолог
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Біографія ред.

Народився 19 вересня 1939 р. у с. Оленівка (Могилів-Подільський район) Могилів-Подільського району Вінницької області. Середню освіту здобув у школі с. Вила-Ярузькі сусіднього Чернівецького району. Випускник агрономічного факультету Української сільськогосподарської академії (1961) та природничого факультету Кременецького педагогічного інституту (нині — гуманітарно-педагогічна академія). Відтоді працював у Казахстані, на Вінниччині, Хмельниччині, Кубані агрономом, учителем, асистентом вузу, старшим науковим співробітником науково-дослідного інституту, навчався в аспірантурі, захистив кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук (1971). Наукові інтереси — ентомологія, зоологія. Автор кількох десятків наукових статей, трьох навчальних посібників, співавтор двох монографій.
У 1976—2004 рр. працював у Вінницькому державному педагогічному інституті (тепер — університеті) на посадах доцента, завідувача кафедри, декана факультету. За сумлінну працю удостоєний звання «Заслужений працівник університету», відмінник освіти України. Від 2004 р. — професор Вінницького національного технічного університету.[2]
Помер у Вінниці 2 жовтня 2022 р. За його заповітом тіло було кремовано.[3]

Творчість ред.

Писати почав у юначі роки, в світі друкованого слова заявив про себе в зрілому віці. Друкувався в міських та обласних періодичних виданнях, альманахах.

  Поезія Сергія Вдовиченка – густа злободенними роздумами, наболілими спостереженнями й почуваннями... Вражає несподіваним ракурсом, сміливою інвективою, дискусійною гостротою.  

Анатолій Бортняк, 2001[4]

  Для поезії Сергія Вдовиченка характерна тематична різноманітність: рідні стежки, дитинство, інтимна лірика, а поряд з тим – найнагальніші проблеми сьогодення, при осмисленні яких автор схильний до дискусійної гостроти, інвективи. Найкращі твори поета витримані в традиціях української класичної поезії, їм властиве глибоке проникнення в суть минулих та сьогоденних явищ, погляд у майбуття. Щирістю, безпосередністю, любов’ю до маленького читача відзначається поезія для дітей та про дітей.  

— Антологія «Квіт подільського слова»[5]

Автор кількох поетичних збірок:

Член Національної спілки письменників України від 2003 р.

Звання, літературні премії ред.

Примітки ред.

  1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. С. 60.
  2. Біографія С. М. Вдовиченка на сайті «Слово». Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  3. Помер письменник із Вінниччини Сергій Вдовиченко // Офіційний сайт НСПУ. — 2022. — 5 жовтня
  4. Подільський краснослов: антологія. / Ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. — Житомир: «Бук-Друк», 2020. — 1056 с. — ISBN 978-966-97974-4-5. — С. 294.
  5. Сергій Вдовиченко // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 37: портр.

Посилання ред.