Вацлав Конюшко
Вацлав Юзеф Конюшко (пол. Wacław Józef Koniuszko, нар. 1854 у Кракові, пом. 24 серпня 1900) — польський художник .
| Вацлав Конюшко | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1854[1][2][…] Краків, Австрійська імперія | |||
| Смерть | 1900[1][2][3] або 24 серпня 1900[4] | |||
| Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | ||||
| Поховання | Раковицький цвинтар | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща Австрійська імперія | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові | |||
|
| ||||
 Вацлав Конюшко у Вікісховищі | ||||
Він був сином кравця Юзефа та Малгожати, уродженої з Мігрельських. У 1866 році, у віці дванадцяти років, він вступив до Школи малювання та живопису в Кракові, де навчався до 1875 року у Фелікса Шиналевського, Владислава Лущкевича та Яна Матейка, а з 4 лютого 1882 року, (у 1882—1885), в Академії образотворчих мистецтв у Мюнхені з Олександром фон Вагнером[5].
З 1875 р. брав участь у виставках живопису в Кракові. Сюжетами його картин були переважно жанрові сцени з життя ремісників, міської бідноти та міщан Кракова, особливо євреїв із краківського Казімєжа . На численних картинах він зобразив нічні види Кракова. Виставляв свої роботи також у Варшаві, Познані, Відні та Львові .
У 1885 році, повернувшись до Кракова, він страждав від невиліковної психічної хвороби та часткового паралічу, внаслідок чого майже припинив малювати. Після 1895 року він знову вивчав живопис у свого колеги (на той час професора Академії образотворчих мистецтв у Кракові) Леона Вичулковського, позуючи для картини «Станчик», на якій він підтримує голову в жесті відчаю, закриваючи обличчя рукою. Малярські спроби Конюшка «були просто дитячими і віщували навіть поступ», але прогресуюча хвороба не дозволяла йому розвинути свій талант, бо «напівпаралізований, він лише малював картини, роблячи фон, а друзі доробляли їх, роблячи людські фігури» .
Помер у злиднях у Будинку бідних Людвіка і Анни Гельцель[6] . Похований на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
Виноски ред.
- ↑ а б Artnet — 1998.
- ↑ а б Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ [1], H. Stępień, M. Liczbińska, "Artyści polscy w środowisku monachijskim w latach 1828-1914 (materiały źródłowe)"
- ↑ Kronika. Wacław Koniuszko, Kurier Lwowski 1900 numer 237 (dodatek) s. 2.
Бібліографія ред.
- Wacław Józef Koniuszko. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.