Чучупак Василь Степанович
Васи́ль Степа́нович Чучупа́к (27 лютого (11 березня) 1895, с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 19 лютого 1920, Мельники, Чигиринський повіт, УНР) — військовий і громадський діяч часів Української революції, головний отаман Холодноярської Республіки.
Василь Степанович Чучупак | |
---|---|
Головний отаман Холодноярської Республіки | |
листопад 1919 — 18 березня 1920 | |
Народився | 27 лютого (11 березня) 1895 с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 19 лютого 1920 (24 роки) Мельники, Чигиринський повіт, УНР |
Похований | Мельники |
Відомий як | педагог, військовослужбовець |
Громадянство | Російська імперія→ УНР |
Національність | українець |
Релігія | православ'я |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Життєпис
ред.Батьки — Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах — Чучупака) мали 5 синів: Петра, Ореста, Василя, Олексу та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на Першій світовій війні 1915 р. під Краковом. Дем'ян (5.10.1902–1992, Рівне) — козак полку гайдамаків Холодного Яру.
Навчався в Києві. До Першої світової війни — вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту.
З початком Першої світової війни братів Чучупаків мобілізували.
З 1916 року — прапорщик російської армії. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйонів смерті. Після повернення з армії вчителював у Пляківці та Ревівці (нині Кам'янського району Черкаської області).
1918–1919 — мельничанський сотник та медведівський курінний.
1919 — командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії. На початку квітня 1919 р. підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».
У травні-червні 1919 року підтримував повстання отамана Григор'єва.
1919–1920 — командир полку гайдамаків Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П'ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрію Гулому-Гуленку, який прибув у листопаді 1919 року до Холодного Яру.
Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Корній Калюжний (який також мав зв'язки з Республікою Чорного лісу), Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командувачем армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. У нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки.
Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед українського населення Черкащини, яка найдовше протрималася вільною від російської більшовицької окупації.
Василь Чучупак був вбитий у бою з російськими більшовицькими окупаційними військами 19 лютого 1920 року.[1] 7 березня командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Йосіфом Сталіним наказ, який передбачував наступ червоноармійських з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура. 18 березня 1920 року отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянської влади. Саме тоді частини 21-ї бригади 7-ї стр. дивізії Червоної армії, виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. Отаман був оточений біля хутора (мельничани вказують на два місця його загибелі) та застрелився, щоб не потрапити в полон. 24 березня 1920 року червоні командири дали з Кременчука телеграму про смерть Чучупака. Похований у рідному селі. Могила збережена і впорядкована.
Вшанування пам'яті
ред.28 жовтня 1995 р. на місці останнього бою Василя Чучупака з ініціативи Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України» та за участю ОУН під проводом Миколи Плав'юка й Українського козацтва на чолі з Гетьманом Володимиром Мулявою було поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. А з квітня 1996-го в Мельники, колишню «столицю» Холодноярської держави, на могилу до Василя Чучупака з'їжджаються українці різних земель. Щороку отець Василь, священик Української православної церкви Київського патріархату править панахиду. Править о. Василь і на братській могилі холодноярських козаків-повстанців.
Серед пошановувачів і члени Молодіжного націоналістичного конгресу, і козацька організація «Тризуб», силами і коштом якої в серпні 2002 року було поставлено гранітні, мистецько зроблені, хрести на могилі Василя Чучупака та братській могилі холодноярських козаків у Мельниках.
- У Києві є вулиця Братів Чучупаків.
- У Черкасах існує вулиця Братів Чучупаків.
- У місті Збараж є вулиця Василя Чучупаки.
- У його рідному селі Мельники є вулиця Братів Чучупаків.
- У 2003 році в центрі села Мельники відкрито пам'ятний знак «Героям Холодного Яру».
У літературі
ред.Про нього згадує у своєму романі Холодний Яр письменник Юрій Горліс-Горський, а також Василь Шкляр у романі «Чорний Ворон. Залишенець».
Див. також
ред.- Поклик Яру (громадська організація)
Примітки
ред.- ↑ Митрофаненко, Юрій (19 лютого 2020). Готуй нових борців, Холодний Яре!. Історична правда. Архів оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
Джерела
ред.- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.967 — 968.
- www.slavaukraini.org [Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- ukrgazeta.plus.org.ua
- www.banderivets.org.ua [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- gaydamak.at.ua [Архівовано 11 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Сергій Лунін. «ХОЛОДНИЙ ЯР» ЮРІЯ ГОРЛІСА-ГОРСЬКОГО: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ