Ваньківа
Ванькова (пол. Wańkowa) — село в Польщі, у гміні Вільшаниця Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини в долині потоку Ваньківка. Населення — 431 особа (2011)[1].
село
 Координати 49°31′00″ пн. ш. 22°29′00″ сх. д. / 49.5167° пн. ш. 22.4833° сх. д.
|
Назва
ред.У 1977—1981 роках під час кампанії ліквідації українських назв село називалося Янкова (пол. Jankowa).
Історія
ред.Ймовірно, люди жили на теренах села ще з часів Київської Русі. Вперше зустрічається в документі 1489 року. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772—1918 роках — у складі Австро-Угорської монархії. Село Ванькова є одним з найдавніших у світі осередків видобування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже у 1884 роках і спричинили приплив до села поляків. У 1892 році село належало до Добромильського повіту, у селі нараховувалося 94 будинки і 563 мешканці (518 греко-католиків, 26 римо-католиків і 18 юдеїв), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках входило до ґміни Ропєнка. На 1 січня 1939 року у селі мешкало 1050 осіб, з них 810 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 190 поляків (працівники копальні нафти) і 30 євреїв[2].
Більшість українського населення села була насильно виселена зі своїх прадавніх земель в 1946 в СРСР. Молодих чоловіків ще у 1944—1945 роках було вислано на північ СРСР у сталінські концентраційні табори на примусові роботи, в основному, на лісоповал. Решту незначну кількість мешканців, яким вдалось уникнути переселення у 1946 році, також насильно виселено 1947 року під час «Операції Вісла» на понімецькі території північної Польщі[3].
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
У село привезена розібрана церква з села Ропенка і у 1986 році зведений костел.
Церква Святої Параскеви
ред.
Парафію створено у 1587 році, але церква в поселенні вже існувала. Остання, дерев'яна (з модрини) святиня збудована й освячена в 1792 році. Церква мала такі розміри: жіноча галерея — 5,5×5,4 м; нава — 7,4×7 м; вівтар — 5,3×5 м; ризниця — 3×3 м. Церкву оновлено в 1932 році. Після виселення українців у 1947 році перетворена на склад. У 1961 році розібрано дзвіницю (побудовану на межі XVIII—XIX ст.), а у 1963 році саму церкву; дерево було продане.[4] Зберігся кований залізний хрест, який вінчав церкву. Дзвіниця дерев'яна з наметовим дахом, на плані квадрату, збудована у XVIII столітті на осі церкви, на захід від неї. Розібрана. На церковному цвинтарі збереглися 4 надгробки XIX—XX століть. На схід від них могила о. Василя Мисика (1861—1927), місцевого пароха і декана Ліського.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 230 | 47 | 159 | 24 |
| Жінки | 201 | 34 | 125 | 42 |
| Разом | 431 | 81 | 284 | 66 |
Див. також
ред.Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ваньківа
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44, 119. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Wańkowa, cerkiew drewniana, nie istnieje, Cerkiewnik Polski — katalog cerkwi w kraju i okolicach[недоступне посилання]
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
ред.- Wańkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 938. (пол.)
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987. (пол.)
- Przewodnik Bieszczady (пол.)
- Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. — S. 58—59. (пол.)
- Польща, Підкарпатське воєводство, Ліський повіт [Архівовано 28 березня 2023 у Wayback Machine.]
- Carpatho-Rusyn Knowledge Base (англ.)
- Апокриф руський [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]