Валєєв Рінар Салаватович

футболіст

Ріна́р Салава́тович Валє́єв (нар. 22 серпня 1987, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник команди Другої ліги «Перемога» (Дніпро).

Ф
Рінар Валєєв
Рінар Валєєв
Рінар Валєєв
Особисті дані
Повне ім'я Рінар Салаватович Валєєв
Народження 22 серпня 1987(1987-08-22) (37 років)
  Одеса, Українська РСР,
СРСР
Зріст 173 см
Вага 65 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Перемога» (Дніпро)
Номер 88
Юнацькі клуби
1993—2004
2005
Україна «Чорноморець»
Нідерланди «Де Графсхап»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2009 Україна «Чорноморець» (Одеса) 24 (2)
2008—2009  Україна «Сталь» (А) 24 (1)
2009—2010 Україна «Оболонь» 28 (1)
2010—2013 Україна «Кривбас» 68 (3)
2013—2014 Україна «Чорноморець» (Одеса) 5 (0)
2014 Казахстан «Іртиш» 13 (1)
2015 Україна «Іллічівець» 9 (0)
2016 Україна «Гірник» 5 (0)
2016 Молдова «Дачія» 0 (0)
2016 Україна «Іллічівець» 9 (0)
2017 Білорусь «Іслоч» 23 (3)
2018 Грузія «Шевардені-1906» 16 (0)
2019 Україна «Олімпік» (Д) 9 (0)
2019—2020 Україна «Оболонь-Бровар» 21 (0)
2020—2021 Україна «Чорноморець» (Одеса) 14 (0)
2021—т. ч. Україна «Перемога» (Дніпро) 17 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 січня 2022.

Відомий виступами у складі таких українських футбольних клубів, як київська «Оболонь», алчевська «Сталь», одеський «Чорноморець». та криворізький «Кривбас». Срібний призер кубку Інтертото та двічі півфіналіст Кубку України. Має брата-футболіста Руслана.

Життєпис

ред.

Перші роки

ред.

Рінар Салаватович Валєєв народився 22 серпня 1987 року в Одесі. Вихованець місцевої футбольної школи клубу «Чорноморець», де протягом 2001—2004 років виступав у ДЮФЛ. 2005 року тренувався з юнацькою командою нідерланського клубу «Де Графсхап», кольори якого на той час захищав його старший брат Руслан. Не зміг лишитися у Нідерландах через відсутність робочої візи, яку не можна було отримати у 16 років[1] та повернувся до Одеси. Протягом 2005—2006 років грав у низці таких аматорських клубів міста, як «Іван», «Сиграл» тощо.

«Чорноморець» (2007—2009)

ред.

Нарешті на початку 2007 року отримав запрошення від клубу з Вищої ліги «Чорноморця» та уклав з головним футбольним клубом Одеси свій перший контракт. Дебютував в основному складі 18 березня 2007 року, вийшовши на заміну у грі проти криворізького «Кривбаса» (2:3 на користь «червоно-білих»). Після цього Рінар почав регулярно потрапляти до основного складу команди. Однак вже з початком сезону 2007–2008 майже втратив місце в основі і виходив на поле здебільшого з лавки запасних. Того ж сезону дебютував у єврокубкових турнірах — на кубку Інтертото проти солігорського Шахтаря. Там же команда здобула срібні медалі разом із іншими десятьма командами, вийшли та програли у третьому раунді.

Невдовзі після початку сезону 2008–2009 років Валєєв було віддано в оренду до представника першої ліги алчевської «Сталі»[2]. У цій команді дебютував 23 серпня 2008 у матчі проти першолігового клубу «Княжа» із села Щасливого Бориспільського району Київської області (3:1 на користь «Сталі»)[3]. Всього за алчевців Рінар зіграв лише в одному сезоні, програвши 24 матчі у чемпіонаті країни, 2 у кубку та забивши лише один м'яч.

«Оболонь» та «Кривбас»

ред.

Влітку 2009 року повернувся з оренди і перед початком сезону 2009–2010 років підписав контракт із київською «Оболонню», що саме повернулася до Прем'єр-ліги. У київській команді Валєєв грав не більше ніж за свій попередній клуб — один сезон. За цей час Рінар зіграв 28 матчів у чемпіонаті країни та 2 у кубку, забивши за весь час один м'яч.

Протягом зимової перерви чемпіонату 2009–2010 років головний тренер «Оболоні», Юрій Максимов, перейшов до «Кривбаса», а Валєєв став одним з гравців, яких тренер по завершенні сезону запросив до свого нового клубу. За «червоно-білих» Рінар відіграв три сезони, грав як у національному чемпіонаті та і у кубку, а також у першості дублерів та молодіжному чемпіонаті. Разом футболіст відіграв за клуб майже 80 ігор та забив три голи у чемпіонаті (по одному на сезон). По закінченню сезону 2012–2013 років у клубі почалися проблеми з фінансуванням, через що команда не змогла узяти участі у матчі 30-го туру з луцькою «Волинню», тому криворіжцям було зараховано технічну поразку 0:3 на користь «хрестоносців»[4]. Згодом ФК «Кривбас» було оголошено банкрутом[5].

Повернення до «Чорноморця» (2013—2014)

ред.

20 червня 2013 після розпуску «Кривбаса», Валєєв як вільний агент підписав дворічний контракт з одеським «Чорноморцем»[6]. Майже відразу з Рінаром до складу «моряків» потрапили колеги з колишнього клубу, що також опинилися у неприємній ситуації: Олексій Антонов, Володимир Прийомов та Сергій Самодін. У складі одеситів нападник вже вдруге дебютував 21 липня у матчі проти полтавської Ворскли (1:1). А також ще раз зіграв у єврокубковому турнірі, але цього разу у Лізі Європи. Рінар вийшов на поле під час матчу з молдовською «Дачією» на 75 хвилині, замінивши Олексія Гая. Того дня одесити програли з рахунком 2:1, однак пройшли «вовків» у розіграші Ліги Європи[7]. До кінця року Рінар так повноцінно й не заграв у клубі, після чого на початку 2014 року поїхав на перегляд до російського клубу «Мордовія», який на той час готувався переходити до вищого дивізіону Росії з Першості Футбольної Національної Ліги[8]. По завершенню сезону 2013–2014 у Рінара та одеського футбольного клубу закінчився контракт й вони його не стали продовжувати[9].

«Іллічівець»

ред.

У березні 2015 року підписав контракт із маріупольським «Іллічівцем»[10].

«Гірник»

ред.

У травні 2016 року став гравцем першолігового криворізького «Гірника», але вже на початку червня залишив команду[11].

«Дачія»

ред.

У червні 2016 року став гравцем «Дачії»[12], але вже на початку липня за обопільною згодою сторін залишив кишинівський клуб[13].

Повернення до «Іллічівця»

ред.

11 серпня 2016 офіційно повернувся до складу маріупольського «Іллічівця»[14], але вже взимку 2016/17 залишив команду[15].

«Чорноморець»

ред.

27 серпня 2020 року ЗМІ повідомили, що гравець увійшов до складу одеського «Чорноморця»[16].

«Перемога» (2021 - н. ч.)

У червні 2021 року підписав контракт із командою Другої ліги «Перемога» із Дніпра.

Статистика виступів

ред.
Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші змагання Всього
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Назва Ігор Голів Ігор Голів
"Чорноморець" 1 20/21 14 0 2 0 0 0 0 0 0 0
"Оболонь" 1 19/20 20 0 1 0 0 0 0 0 21 0
"Олімпік" ПЛ 18/19 9 0 0 0 0 0 0 0 9 0
"Шевердені-1906" (Грузія) 1 2018 16 0 0 0 0 0 0 0 16 0
"Іслоч" (Білорусь) ВЛ 2017 23 3 0 0 0 0 ПД 5 2 28 5
"Маріуполь" 1 16/17 9 0 1 0 0 0 0 0 10 0
"Дачія" (Молдова) ВЛ 16/17 0 0 0 0 2 0 0 0 2 0
"Гірник" 1 15/16 5 0 0 0 0 0 0 0 5 0
"Іллічівець" ПЛ 14/15 9 0 0 0 0 0 0 0 9 0
"Іртиш" (Павлодар) ВЛ 2014 13 1 0 0 0 0 0 0 13 1
«Чорноморець» О ПЛ 13-14 7 0 2 1 1 0 ПД 4 1 13 2
Всього 7 0 2 1 1 0 4 1 13 2
«Кривбас» ПЛ 12-13 20 1 1 0 - - ПД 2 0 21 1
11-12 23 1 2 0 - - МП 2 0 27 1
10-11 25 1 1 0 - - ПД 3 0 29 1
Всього 68 3 4 0 0 0 7 0 79 3
«Оболонь» К ПЛ 09-10 28 1 2 0 - - - - - 30 1
Всього 28 1 2 0 0 0 0 0 30 1
«Сталь» А 08-09 24 1 2 0 - - - - - 26 1
Всього 24 1 2 0 0 0 0 0 26 1
«Чорноморець» О ВЛ 08-09 1 0 0 0 - - ПД 3 1 4 1
07-08 11 0 4 0 4[17] 0 10 2 29 2
06-07 12 2 0 0 0 0 1 0 13 2
Всього 24 2 4 0 4 0 14 3 46 5
Всього за кар'єру 269 11 18 1 7 0 30 6 324 18
ВЛ — вища ліга; ПД — першість дублерів; 1Л — перша ліга; ПЛ — Прем'єр-ліга; МП — молодіжна першість.
Останнє оновлення 8 травня 2014.

Титули та досягнення

ред.

«Чорноморець» Одеса:

Примітки

ред.
  1. Не о футболе с Ринаром Валеевым. voon.ru (рос.). 29-06-2007. Архів оригіналу за 19-08-2013. Процитовано 18-08-2013.
  2. Черноморец отдал Валеева в аренду. Football.ua (рос.). 24-08-2008. Архів оригіналу за 19-08-2013. Процитовано 18-08-2013.
  3. Княжа - Сталь А. 1-3. Football.ua (рос.). 23-08-2008. Архів оригіналу за 19-08-2013. Процитовано 18-08-2013.
  4. ФК «Кривбас» офіційно повідомив, що команда не поїде на гру з «Волинню». champion.com.ua. 23-05-2013. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unknown-host (довідка)
  5. «Кривбас» зникає з футбольної карти України. Офіційний сайт ФК «Кривбас». 12-06-2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
  6. Пополнение в составе «Черноморца». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (рос.). 20-06-2013. Архів оригіналу за 19-08-2013. Процитовано 05-07-2013.
  7. Матч Дачия — Черноморец. Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (рос.). 25-07-2013. Архів оригіналу за 19-08-2013. Процитовано 18-08-2013.
  8. «Мордовия» просмотрит экс-защитника «Спартака». news.sportbox.ru (рос.). 09-01-2014. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
  9. «Черноморец» вышел из отпуска (+видео). Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 16-06-2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
  10. «Іллічівець» підписав Валєєва. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  11. «Гірник» розстався з Мартищуком і Валєєвим. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  12. Кожанов і Валєєв стали гравцями «Дачії». «UA-Футбол» (15 червня 2016). Перевірено 15 червня 2016.
  13. Кожанов і Валєєв покинули «Дачію». «UA-Футбол» (10 липня 2016). Перевірено 10 липня 2016.
  14. «Іллічівець» підписав Валєєва. «UA-Футбол» (11 серпня 2016). Перевірено 11 серпня 2016.
  15. Валєєв покинув «Іллічівець». «UA-Футбол» (17 січня 2017). Перевірено 17 січня 2017.
  16. «Чорноморець» підписав чотирьох новачків. UA-Футбол. 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 27 серпня 2020.
  17. Одесский футбол. Еврокубки. Одесский футбол (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.

Посилання

ред.