Вайдаг білокрилий
| Вайдаг білокрилий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білокрилого вайдага (заповідник Пілансберг, ПАР)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Euplectes albonotatus (Cassin, 1848) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вайда́г білокрилий[2] (Euplectes albonotatus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-19 см, вага 20-27 г. Самиці є дещо меншими за самців. Дзьоб міцний, світлий, конічної форми, очі чорні, лапи чоруваті. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно чорне, на плечах і покривних перах крил жовті і білі плями. Хвіст коротший, ніж у споріднених видів, самці використовують його під час демонстраційних польотів. У самиць і самців під час сезону розмноження забарвлення переважно охристе, поцятковане темними смугами, нижня частина тіла світліша, плечі каштанові, на покривні перах крил білі плями.
Підвиди ред.
.jpg)
Виділяють три підвиди:[3]
- E. a. eques (Hartlaub, 1863) — від ЦАР, Судану і Ефіопії до центральної Танзанії;
- E. a. asymmetrurus (Reichenow, 1891) — від західного Габону до західної Анголи, острів Сан-Томе;
- E. a. albonotatus (Cassin, 1848) — від південного сходу ДР Конго, Замбії і південної Танзанії до сходу ПАР.
Поширення і екологія ред.
Білокрилі вайдаги мешкають в Центральноафриканській Республіці, Судані, Південному Судані, Ефіопії, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Республіці Конго, Габоні, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Есватіні та на Сан-Томе і Принсіпі. Вони живуть на сухих, порослих чагарниками луках і пасовищах, в саванах, на болотах, в заростях на берегах річок і озер, на полях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, нектаром Aloe marlothii і комахами, зокрема термітами. Прочаток сезону розмноження різнится в залежності від регіону. Білокрилим вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає до 4 самиць. Гніздо має овальну форму з бічним входом, робиться з трави. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 12-15 днів, пташенята покидають гніздо через 11-14 днів після вилплення і стають повністю самостійними у віці 36 днів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Euplectes albonotatus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.
Джерела ред.
- White-winged Widowbird - Species text in Weaver Watch.
- White-winged widow - Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |