Ваг (словац. Váh; угор. Vág; нім. Waag; пол. Wag), найбільша річка Словаччини, в її західній частині. Ліва притока Дунаю. Утворюється вище села Кральова Легота на висоті 664 м злиттям Чорного Вагу, що починається в Низьких Татрах, і Білого Вагу, що витікає з Високих Татр. Впадає в річку Дунай біля міста Комарно.

Ваг
Ваг біля Пієштан
49°01′08″ пн. ш. 19°48′33″ сх. д. / 49.0188° пн. ш. 19.8091° сх. д. / 49.0188; 19.8091
Витік
• координати49°01′08″ пн. ш. 19°48′33″ сх. д. / 49.0188° пн. ш. 19.8091° сх. д. / 49.0188; 19.8091
ГирлоДунай[1]
• координати47°44′59″ пн. ш. 18°08′51″ сх. д. / 47.7498° пн. ш. 18.1476° сх. д. / 47.7498; 18.1476
БасейнБасейн Вагу
Країни:Словаччина[1]
РегіонТрнавський край
Довжина433 км
Площа басейну:10 640 км²
Середньорічний стік152 м³/с
Притоки:Турьєц, Нітра, Бела (річка), Орава, Кисуца, Влара, Малий Дунай, Чєрний Ваг (річка), Райчанка, Деменовка (річка), Боца (річка), Смречанка, Варінка, Бошачка, Мариковський потік, Штявниця (притока Вагу), Стрєборниця, Сучанка, Дретомиця, Вшівак, Трновець (притока Вагу), Ровнянка, Слатінський потік (притока Вагу), Білий Ваг і Ашод-Чергов
Водойми в русліЛіптовська Мара, Сльняваd, Vodná nádrž Bešeňovád, Žilina Reservoird, Hričov Reservoird, ГЕС Носіце, Кральова і Krpeľany Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Див. також: Ваг

Висота устя 106,5 м над морем. Довжина 403 км. Площа водосточища 10 640 км². Витрата води 152 м³ за секунду.

Притоки

ред.

Річка має канали та водосховища: Чорний Ваг, Ліптовська Мара, Бешеньова, Крпелани, Жиліна, Грічов, Носиці, Слнява, Мадуніце, Кральова, Селіце. На річці 16 електричний станцій (перші збудовані у 1930-х рр.). Головна автодорога і залізниця Словаччини розташовані вздовж річки Ваг.


Міста над річкою Ваг: Ліптовський Градок, Ліптовський Мікулаш, Ружомберок, Врутки, Жиліна, Битча, Повазька Бистриця, Пухов, Ілава, Дубниця-над-Вагом, Немшова, Тренчин, Нове Место-над-Вагом, П'єштяни, Глоговец, Середь, Шаля, Коларово, Комарно.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ваг

  1. а б в Вааг // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 502.