Вікіпедія

Вавозький район

Ваво́зький район (рос. Вавожский район, удм. Вавож ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Вавож.

Вавозький район
рос. Вавожский район
удм. Вавож ёрос
Герб Вавозького району Прапор Вавозького району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення: 15096 осіб (2019)
Площа: 1678,99 км²
Густота населення: 9,33 осіб/км²
Телефонний код: 7-34155
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Вавож
Сільських населених пунктів: 69
Влада
Голова місцевої думи: Іноземцева Тетяна Василівна
Голова району: Березін В'ячеслав Іванович
Мапа
Мапа

Виходить місцева газета «Авангард».

Історія ред.

Вавозький район утворено 15 липня 1929 року із 20 сільрад Вавозької та Великоучинської волостей Можгинського повіту. 27 листопада 1956 року до складу району увійшла частина ліквідованого Великоучинського району. 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія розділена між Можгинським та Увинським районами. 12 січня 1965 року Вавозький район був відновлений.

2021 року Вавозький район перетворено в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[1]:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Бризгаловське сільське поселення 312,99 987 699 523 Бризгалово 10
Вавозьке сільське поселення 123,04 6086 6186 5949 Вавож 5
Великоволковське сільське поселення 80,60 1084 1030 922 Велике Волково 4
Водзімоньїнське сільське поселення 252,11 1514 1518 1554 Водзімоньє 8
Воліпельгинське сільське поселення 333,32 1721 1428 1214 Воліпельга 12
Гурезь-Пудгинське сільське поселення 240,95 1534 1513 1444 Гурезь-Пудга 13
Зямбайгуртське сільське поселення 44,33 603 622 583 Зямбайгурт 2
Какмозьке сільське поселення 189,52 1921 1753 1441 Какмож 6
Нюрдор-Котьїнське сільське поселення 5,56 1149 1052 1015 Нюрдор-Котья 1
Тиловил-Пельгинське сільське поселення 96,57 724 550 451 Тиловил-Пельга 8

Населення ред.

Населення округу становить 15096 осіб (2019[2], 16351 у 2010[3], 17323 у 2002[4]).

Національний склад населення станом на 2010 рік[5] включає в себе 28 народів, 151 особа не вказала свою національну приналежність:

Населені пункти ред.

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Барміно 5[8] 0
2 Берлуд 23 6
3 Берьозек 198 208
4 Бризгалово 381 313
5 Вавож (село) 5631 5816
6 Вавож (селище) 58 37
7 Валадор 65 60
8 Васькино 2 4
9 Велика Док'я 22 14
10 Велика Можга 202 169
11 Велике Волково 461 523
12 Вішур 35 6
13 Водзімоньє 673 668
14 Воліпельга 962 844
15 Гуляєво 0 92
16 Гуляєвська желєзнодорожна площадка 5 2
- Гуляєвське лісничество[9] 52[10] -
- Гуляєвський дом отдиха[9] 68[11] -
17 Гурезь-Пудга 500 525
18 Дубровка 119 101
19 Жуйо-Можга 179 164
20 Зелена Роща 16[12] 0
21 Зетловай 25 16
22 Зоря 18 2
23 Зяглуд-Какся 321 316
24 Зядлуд 165 153
25 Зямбайгурт 553 587
26 Іваново-Вознесенськ 161 119
27 Інга 92 41
28 Какмож 1519 1480
29 Какмож-Ітчі 67 51
30 Каменний Ключ 109 129
31 Карсо 33 29
32 Касіхіно 12 8
33 Квачі 8 6
34 Квашур 44 10
35 Колногорово 2[13] 0
36 Коса Можга 67 28
37 Котья 96 81
38 Кочежгурт 6[14] 0
39 Листем 222 166
40 Макарово 330 285
41 Малий Зяглуд 65 58
42 Малиновка 21 19
43 Мокрецово 2 3
44 Монья 227 225
45 Нардомас 10 17
46 Нижній Юсь 4 2
47 Нова Бія 553 598
48 Нове Водзімоньє 14 9
49 Нові Каксі 99 49
50 Новотроїцький 62 39
51 Нюрдор-Котья 1149 1052
52 Нюрпод 17 1
53 Ожгі 254 194
54 Октябрський 17 13
55 Пужмоїл 33 23
56 Руська Ізопельга 16 2
- Середнє Волково[15] 61[16] -
57 Сер'я - 6
58 Слудка 43 35
59 Стара Бія 50 35
60 Старе Жуйо 67 52
61 Тиловил-Пельга 270 231
62 Тушмо 34 33
63 Уйо-Док'я 234 220
64 Холодний Ключ 4 1
65 Чемошур-Док'я 34 14
66 Четкер 34 18
67 Чудзялуд 82 86
68 Южно-Какможський 172 76
69 Яголуд 188 181

Охорона природи ред.

Пам'ятки природи:

  • урочища — Яголудське (північна околиця присілка Яголуд), Уйо-Док'я (біля присілка Уйо-Док'я, на березі річки Вала), Нюрдор-Котьїнські кедри (між селами Какмож та Нюрдор-Котья), Нижній Юсь (південно-західна околиця присілка Нижній Юсь, складається з двох масивів), Корабельна роща (у межиріччі Килт-Тушма, між селом Воліпельга та присілком Зядлуд)
  • болота — Гучинське торф'яне (село Вавож), Силкінське торф'яне (північна околиця села Вавож, колишній присілок Силкіно), Жуйо-Петровське торф'яне (присілок Жуйо-Можга), Журавлине (присілок Нижній Юсь)
  • лісові масиви — Сосновий бір (на захід від присілка Мокрецово, біля кордону з Кіровською областю)

Примітки ред.

  1. ↑ http://law.ntvpkedr.ru/files/386121
  2. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  4. ↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  5. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ З них кряшени — 2 особи
  7. ↑ Євреї, талиші — по 4, башкири, бесерм'яни, молдовани, мордва, тати — по 3, даргинці, комі-перм'яки, лезгини, цигани — по 2, комі, поляки, карели, кумики, литовці, румуни, таджики, якути (саха) — по 1 особі
  8. ↑ З них росіяни — 80 %.
  9. ↑ а б Приєднано до присілка Гуляєво.
  10. ↑ З них росіяни — 62 %, удмурти — 38 %.
  11. ↑ З них росіяни — 79 %.
  12. ↑ З них удмурти — 50 %, туркмени — 31 %.
  13. ↑ З них росіяни — 100 %.
  14. ↑ З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
  15. ↑ Приєднано до села Велике Волково.
  16. ↑ З них удмурти — 77 %.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вавозький_район&oldid=37823510