Ґміна Більшівці (пол. gmina Bołszowce) — сільська гміна в Рогатинському повіті Станиславівського воєводства Другої Польської Республіки та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було місто Більшівці.

Гміна Більшівці
1934-1939, 1941-1944
Воєводство Станиславівське
Повіт Рогатинський
Адмінцентр гміни Більшівці
Тип гміни сільська
Площа 85,37 км²
Громади 10
Населення (1931)
 • населення
 • густота населення

10821
126,8 осіб/км²

Об’єднану сільську ґміну Більшівці (рівнозначну волості[джерело?]) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в Другій Польській Республіці із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Ганівці, Гербуртів, Демешківці, Желибори, Кінашів, Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька та ґміни Бовшів і Німшин (за винятком частин, віднесених до ґміни Бурштин)[1]. Місто Більшівці не входило до складу ґміни, а становило окрему громаду.

Площа ґміни — 85,37 км². Кількість житлових будинків — 2 063.

Кількість мешканців — 10 821.[2]

Національний склад населення ґміни Більшівці на 01.01.1939[3]:

село населення українці-грекокатолики українці-латинники євреї поляки польські колоністи
Бовшів 2900 2250 400 10 10 230
Демешківці 280 265 5 10
Ганівці 860 855 5
Гербуртів 1220 795 5 420
Кінашів 1950 1905 20 15 10
Німшин 920 900 10 10
Поплавники 560 550 10
Скоморохи Нові 1300 1240 60
Слобідка Більшівецька 750 450 235 5 60
Желибори 810 790 10 10
Загалом 11550 10000 740 70 510 230
Відсотки 100 % 86,58 % 6,41 % 0,61 % 4,41 % 1,99 %

17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Більшівцівського району.[4]

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., до складу гміни було включене місто Більшівці та село Слобода Кукільницька, а 4 села (Гербуртів, Курів, Желибори і Скоморохи Нові) були передані до новоствореної гміни (волості) Старі Скоморохи (колишня ґміна Конкольнікі).

На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 289 осіб.[5].

Примітки ред.

  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
  4. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 29
  5. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 3. [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)