Слобідка Більшівцівська
Слобі́дка Більшівці́вська — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. На деяких картографічних джерелах село помилково помічене як Слобідка.
| село Слобідка Більшівцівська | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Більшівцівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 577 |
| Площа | 5,834 км² |
| Густота населення | 98,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77146 |
| Телефонний код | +380 03431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′33″ пн. ш. 24°43′10″ сх. д. / 49.17583° пн. ш. 24.71944° сх. д.Координати: 49°10′33″ пн. ш. 24°43′10″ сх. д. / 49.17583° пн. ш. 24.71944° сх. д. |
| Водойми | Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77146, смт Більшівці, вул. Вічевий майдан, 1 |
| Карта | |
  Слобідка Більшівцівська | |
 Слобідка Більшівцівська | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
У 1939 році в селі проживало 750 мешканців (450 українців-грекокатоликів, 235 українців-римокатоликів, 60 поляків, 5 євреїв)[1].
14-15 березня 1944 р. на село напали каральні відділи німців, яким вчинили опір 10 бійців місцевої самооборони, убивши кільканадцять німців. Тільки після підтягнення німцями танків і артилерії повстанці відійшли.[2]
Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 29 листопада 1994 року відновила село Слобідка, раніше об'єднане з селищем міського типу Більшівці.[3]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,13% |
| російська | 0,87% |
Народились ред.
- Денега Микола Михайлович «Білий», «Грицько», «Кривавич», «Ярема» (1925 – 1955) — стрілець сотні УПА «Буйні» на Тернопільщині (05.08.1944), керівник Бурштинського районного проводу ОУН. 24.08.1954 р. захоплений у полон під час бою з опергрупою КДБ у с. Бабухів Рогатинського р-ну. Хорунжий СБ; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (1953) та Бронзовим хрестом заслуги (1953)[5].
- Ольга Дяченко — учасниця бойових дій ОУН–УПА і свідок Норильського повстання 1953 року.[6]
Сучасність ред.
На території знаходиться гай поблизу вул. Загородня, а такожа річка Гнила Липа. Є церква Св. Миколая, газовня, пам'ятник дівчини, бібліотека.
Примітки ред.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 68.
- ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 37.
- ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
- ↑ Літопис УПА. Нова серія. Т. 27: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949—1956. — Кн. 3 / упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто, 2017. — С. 546.
- ↑ Ігор ЛАЗОРИШИН. «Бандерівський стандарт». — «Галичина», 25 жовтня 2018 року.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |