Відкрити головне меню

Більче (Миколаївський район)

село в Миколаївському районі Львівської області, Україна

Бі́льче — село в Україні, в Миколаївському районі Львівської області. Розташоване за 20 кілометрів від райцентру Миколаїв, а за 7 кілометрів від села є залізнична станція «Більче — Волиця». Населення у Більче становить 1684 особи.

село Більче
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Миколаївський район (Львівська область) Миколаївський район
Рада/громада Більченська сільська рада
Код КОАТУУ 4623080801
Облікова картка с. Більче 
Основні дані
Засноване 1466[1]
Населення 1684
Площа 24,41 км²
Густота населення 68,99 осіб/км²
Поштовий індекс 81644[2]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°24′36″ пн. ш. 23°49′46″ сх. д. / 49.41000° пн. ш. 23.82944° сх. д. / 49.41000; 23.82944Координати: 49°24′36″ пн. ш. 23°49′46″ сх. д. / 49.41000° пн. ш. 23.82944° сх. д. / 49.41000; 23.82944
Середня висота
над рівнем моря
281 м
Найближча залізнична станція Більче — Волиця
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 81644, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Більче, тел. 6-09-61
Карта
Більче. Карта розташування: Україна
Більче
Більче
Більче. Карта розташування: Львівська область
Більче
Більче
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перше згадка про село у друкованих джерелах датується 1466 роком. Той рік прийнято вважати першим для села Більче. Та археологічні знахідки на території села свідчать про те, що люди тут мешкали ще в часи енеоліту. Поблизу села, в урочищі Запуст, збереглися і міські руїни XII—XIII сторіч. Дитинець знаходився в ур. Башта Це руське містечко знищили монголо-татари. А вже на його руїнах постало сучасне Більче, з присілком Городище.

Церква святих Кузьми і Дем'янаРедагувати

Відомо, що 1515 року село мало власну парафіяльну церкву. Вона також була зруйнувана татарами, тож селяни 1667 року збудували інший храм. Він проіснував до 1872-го.

Сьогодні у центрі села з 1885 року (за іншими даними з 1881 р.) стоїть дерев'яна церква Кузьми і Дем'яна. Вівтарна частина накрита пірамідальним низьким дахом з глухим ліхтарем і маківкою. З восьмерика цього ліхтаря відходить металева димова або вентиляційна труба. З двосхилого даху нави здіймається четверикова вежа, вкрита таким же дахом, який завершений прозорим ліхтарем. До південної та східної стін вівтаря прибудовані ризниці. Бабинець має величезні арочні вікна, через які можна заглянути всередину церкви. На західній околиці Більчого стоїть ще один — мурований храм. У північно-західному кутку подвір'я стоїть триярусна, оборонного типу дерев'яна дзвіниця з арковою галереєю, накрита традиційним шатровим дахом. За переказами, старша церква була розібрана й перевезена до сусіднього села Криниця.

Визначні вихідціРедагувати

  • Зарицький Олексій — священик УГКЦ, Апостольський адміністратор Казахстану й Сибіру, репресований радянською владою. Зарахований до лику блаженних 2001 року папою Іваном Павлом ІІ.
  • Стибель Володимир Володимирович (* 1963) — ректор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З .Ґжицького. Доктор ветеринарних наук, професор.
  • Яворський Юліян Андрійович — поет, літературознавець москвофільської орієнтації родом з Галичини. Досліджував давню українську літературу та фольклор.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати