Білостоцький Анатолій Юхимович

Білосто́цький Анато́лій Юхи́мович (15 вересня 1921, Одеса — 22 липня 1993, Київ) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1974).

Білостоцький Анатолій Юхимович
Народження 15 вересня 1921(1921-09-15)
Одеса, Українська СРР
Смерть 22 липня 1993(1993-07-22) (71 рік)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність скульптор
Вчитель Гайчук-Раздорська Таїсія Іванівна
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За визволення Праги» медаль «Ветеран праці» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Могила Оксани Супрун і Анатолія Білостоцького

Біографія ред.

Народився 1921 року в Одесі. Закінчив Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1940)[1], у вересні того ж року був призваний до Червоної армії. Учасник Вiтчизняно, брав участь у бойових діях у Криму, Карпатах, Чехословаччині. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (1945), медаллю «За бойові заслуги» (1944)[2].

Після війни повернувся до Києва, закінчив Київський художній інститут (1952, педагоги — М. Лисенко, К. Єлева, О. Фомін, П. Носко)[3].

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. З 1951 року брав участь у республіканських та всесоюзних з виставках.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та медалями[3]/

Помер 22 липня 1993 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 33).

Родина ред.

Основні твори ред.

  • портрет М. Рильського (1952)
  • композиція «Сім'я» (гіпс, тон., 1952, ДМУОМ)
  • «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс» (бронза, 1954, у співавторстві з О. Супрун, ДМУОМ)
  • пам'ятник Іванові Франку в Києві (бронза, граніт, 1956, у співавторстві з О. Супрун, архітектор М. Іванченко)
  • монумент «Слава праці» в Дніпродзержинську (1960)
  • Пам'ятник Максиму Горькому у Харкові (1980)
  • «Війні — ні!» (штучний камінь, 1961)
  • портрет бригадира гідромоніторників Київської ГЕС Героя Соціалістичної Праці В. Харитонова (1963)
  • «На варті» (метал, склобетон, 1965)
  • «Ракетник» (1965)
  • "Батьки та сини (склобетон, 1967)
  • Пам'ятник В. І. Леніну в Чернігові (1967)
  • Пам'ятник В. І. Леніну в Градці Краловому (ЧССР) (1970)
  • Пам'ятник працівникам Верстатобудівного заводу ім. Горького в Києві (чавун, 1970)

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. Художественная школа имени Т. Г. Шевченко [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Белостоцкий Анатолий Ефимович [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Подвиг народа». (рос.)
  3. а б Українські радянські художники: довідник / За ред. І. Верби. — К.: Мистецтво, 1972.

Посилання ред.

  • Білостоцький Анатолій Юхимович. // Проект «Українці в світі». Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.

Джерела ред.