Відкрити головне меню

Петро́ Па́влович Білон (4 січня 1879(18790104), м. Васильків — 7 серпня 1959, м. Піттсбурґ, США) — український церковний та громадський діяч, видавець у діаспорі, православний священик, протоієрей. Начальник канцелярії повітряного флоту УНР[1], капелан Армії УНР.

Петро Білон
отець Петро
Народився 4 січня 1879(1879-01-04)
Васильків
Помер 7 серпня 1959(1959-08-07) (80 років)
Піттсбург
Громадянство
(підданство)
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Канада Канада
Flag of the United States.svg СШАFlag of Russia.svg Російська імперія
Титул протоієрей
Посада Начальник канцелярії повітряного флоту УНР
Військове звання капелан Coat of Arms of UNR.svg Армії УНР
Конфесія Московський патріархат,
УАПЦ
Батько Павло Білон

ЖиттєписРедагувати

Народився в Київській губернії Російської імперії.

У 1918 р. працював дорадчим, старшим діловодом в Інспекції Повітряного флоту УНР[2]. Працював скарбником Повітряного флоту УНР[1].

Служив як настоятель похідної церкви 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР[3].

Служив капеланом у м. Александрові Куявському та с. Щипйорно в Польщі у таборах інтернованої Армії УНР. Заснував у Александрові Куявському видавниче товариство «До світла» та журнал «Релігійно-науковий вісник» (потім переніс до Щипйорно), де надрукував матеріали «Про високе значення христолюбивого вояцтва», «Казання в день cвятої Трійці», «Про церковні читання на Службі Божій» і т. ін.. Очолював Православне козацьке свято-покровське братство, і у березні 1921 р. був на з'їзді українських військових капеланів у м. Тарнові організованому міністром ісповідань УНР Іваном Огієнком[4]

У 1924 р. емігрував до Канади на місію для організації парафій УПЦ.

З 1930 р. мешкав у США. Де був на посаді заступника голови консисторії УПЦ й редактором їх органу «Дніпро». Автор дослідження «900-літні роковини Хрещення Руси-України» (1938), «Правдива церква українського народу» (1947), «англ. Ukrainіans and their Church» (1953) та ін.. У творі «Спогади» (у 3-х частинах, Піттсбурґ, 1952; 1956; 1959) розкрив проблему розвитку релігійно-духовного життя у період інтернування Армії УНР до Польщі.

Помер у Піттсбургу. Надгробок на могилі о. П. Білона у м. Бавн-Бруці створений Битинським Миколою.


ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати