Відкрити головне меню

Біленьке (Білгород-Дністровський район)

село Шабівської сільської громади в Білгород-Дністровському районі Одеської області (Україна)

Біле́ньке — село Шабівської сільської громади в Білгород-Дністровському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1268 осіб.

село Біленьке
Bilenke.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Шабівська сільська громада
Код КОАТУУ 5120887702
Облікова картка Біленьке (Білгород-Дністровський район) 
Основні дані
Засноване 1925
Колишня назва Аккембет (тур. Ak Kembet)
Населення 1268
Площа 2,18 км²
Густота населення 581,65 осіб/км²
Поштовий індекс 67770
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 46°03′07″ пн. ш. 30°22′11″ сх. д. / 46.05194° пн. ш. 30.36972° сх. д. / 46.05194; 30.36972Координати: 46°03′07″ пн. ш. 30°22′11″ сх. д. / 46.05194° пн. ш. 30.36972° сх. д. / 46.05194; 30.36972
Водойми Аккембетська затока (Будацький лиман)
Місцева влада
Адреса ради 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63; тел.: 04849-40575
Карта
Біленьке. Карта розташування: Україна
Біленьке
Біленьке
Біленьке. Карта розташування: Одеська область
Біленьке
Біленьке
Мапа

Біленьке у Вікісховищі?

Назва є неточним перекладом старої турецької назви села (до 14.11.1945) — Аккембет[1] (тур. Ak Kembet, Біла гробниця, завдяки розташованому поблизу села Аккембецькому кургану).

Село розташовано на узбережжі Аккембецької затоки Будацького лиману (назва затоки походить від старої назви села).

18 вересня 1964 року с. Садове[2] (до 14.11.1945 Шаболат (Шаболад)[1][3][4]) та Біленьке об'єднані в одне село Біленьке.[5][6]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1344 особи, з яких 603 чоловіки та 741 жінка.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1268 осіб.[8]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 81,15 %
російська 14,35 %
циганська 1,5 %
молдовська 1,26 %
болгарська 0,79 %
німецька 0,32 %
гагаузька 0,16 %
білоруська 0,08 %

ПриміткиРедагувати

  1. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 882, 959, 944, 1033.
  2. Подробная топографическая карта Одессы и окрестностей, 1977
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  4. Карта РККА L-36 (А), 1941
  5. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 41 — с. 642.
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 419.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.