Відкрити головне меню

Бій за Дебальцеве — військове зіткнення між загоном Миколи Коняєва та донськими козаками в ніч з 26 на 27 грудня 1917 року.

Бій за Дебальцеве
Компанія Каледіна в Донбасі
Crop 135792221 O3MMG6.jpg
Похорон дружківських робочих загиблих в бою в Дебальцевому в грудні 1917[джерело?]
Дата: 26 грудня — 27 грудня 1917
Місце: Дебальцеве
Результат: Захоплення станції козаками
Сторони
Red flag.svg Центральний ревком Донбасу Flag of Don Cossacks.svg Область Війська Донського
Командувачі
М. М. Каняев осавул Чернецов
Військові формування
Дружківський загін Загін Чернецова
10-й Донський козачий генерала Луковкіна полк (200 козаків)
58-й Донський козачий полк (100 козаків)
взвод 12-ї батареї (62 бійця) кулеметна команда
10-го Донського козачого генерала Луковкіна полку (99 бійців)
1-а Донська добровольча дружина (70 бійців)
Військові сили
Повстанський загін Дружківки і Дебальцевого 531 козаків з 8-ю кулеметами
Втрати
11 осіб вбито 20 осіб поранено 2-е вбитих, кілька поранених

ІсторіяРедагувати

Однією із найбільших проблем для більшовиків відразу ж після їх приходу до влади в Росії була концентрація антибільшовицьких сил на Дону. Велика кількість донських козаків рухалась з фронту на Дон, пересуваючись залізницями через територію проголошеної 7 (20) листопада 1917 р. Української Народної Республіки. Основний трафік рухався через станцію Дебальцеве.

Більшовики вирішили встановити свій контроль над залізницею, що вела з України на Дон. 22 грудня 1917 р. станцію захопив червоногвардійський загін анархіста-синдикаліста Миколи Ко(а)няєва (до цього він очолював Криндачівську раду робітничих депутатів та дебальцевський осередок організації «Індустріальні робітники світу»/Воббліс). Це спричинило нагромадження ешелонів з демобілізованими донськими козаками перед станцією Дебальцеве, які не могли проїхати далі на Дон, адже більшовики погрожували роззброєнням та розстрілами.

27 січня на станцію Щотове де розташувався загін Чернецова який ніс прикордонну службу на кордоні з УНР і Всевеликим Військом Донським почали прибувати козачі загони зі станції Ровеньки і з Новочеркаська. Увечері цього ж дня йшла підготовка до нападу на станцію Дебальцеве, Ченців вирішив відправити свій загін на станцію під виглядом пасажирського поїзда. В такому порядку і рушили в дорогу на пасажирському потягу № 3 біс 3. Ще перед цим 26 січня в напрямку до станції була висланий кінна розвідка.

Склад рухався зі всіма формальностями пасажирський потягу з зупинкою на кожній станції і продажем квитків. При цьому на зупинках в вагони не брали пасажирів, на кожній станції в апаратній залишали козачий караул.

На останній зупинці перед Дебальцевим потяг зупинився, звідки була відправлення депеша з проханням прийняти пасажирський поїзд. Відповідь ппришла негативна: "до особливого розпорядження Раддепу". Не дивлячись на відмову склад рушив далі без особливих труднощів. Біля дебальцівського семафору була зроблена зупинка, були заарештовані с вартові які тут стояли

.Загін вивантажився і вишикувавшись колонами взводами рушив до станції. По дорозі зустріли зміна часових з розводить яких також заарештували і відправили на допит в ешелон. На підступах до станції козаки розсипалися в ланцюг і продовжили рух, за 200 метрів від будівлі вокзалу з вікон посипалися перші постріли. З першими пострілами був перший убитий чернецовского загону кадет Донського корпусу - Віктор Полковников.

Був відкритий кулеметний і рушничний вогонь. Перестрілка тривала хвилин двадцять. З знарядь було зроблено два постріли при цьому 2 снаряди влучили в ціль. Одним був збитий і пошкоджений стояв на даху вокзалу кулемет і сама будівля вокзалу, а другим було пошкоджено будівлю депо. Після цього загін з криком "ура" кинувся на штурм будівлі вокзалу.

В цей час як ланцюг рухалася до вокзалу з нього на зустріч кказакам вийшов чернецовскій контразведчік - М. І. Свечниковской.

Коли козаки підійшли до вокзалу з нього вийшли 6 до зубів озброєних червоноармійців, партизани наказали кинути зброю, ті виконали наказ. Після ознайомлення зі станом козаки під керівництвом контрозвідника увійшли в будівлю вокзалу.

У самій будівлі знаходилася велика кількість пасажирів які чекали прибуття поїзда і станційні працівники. В апаратних станційні працівники поховалися під столами. Сам гарнізон станції випрігнув з вікон покинули її.

За відомостями козацьких авторів в той день в пристанційному селищі був бал на якому знаходилися всі радянські працівники станції. Прибулий туди загін козаків з контрозвідником заарештували всіх радянських працівників.

На самій станції козаки захопили 5-ть кулеметів, вагон гвинтівок, різний интендантске майно, багато револьверів.[1]

Користуючись дружніми стосунками із Урядом УНР, Військовий уряд Області Війська Донського спрямовує у Дебальцеве свої збройні сили. 26 (за іншими даними — 31) грудня донські козаки прибули на станцію Дебальцеве ешелоном зі станції Звєрево. Після короткого бою більшовики-червоногвардійці розбіглися. Шлях донським козакам додому був відкритий.

 
Полковників Віктор - перша жертва чернецовского загону загинув в бою за Дебальцеве в ніч на 28 грудня 1917 року.

ВтратиРедагувати

За одними даними під час бою загинуло 11 заколотників. За іншими вони були узяті у полон та розстріляні. Серед загиблих більшовиків — їх командир, Щоправда також існує версія, що Коняєва узяли у полон та 10 січня 1918 р. за рішенням військово-польового суду повісили у Новочеркаську. Семеро більшовиків було поховано у братській могилі в Дебальцевому, чотирьох інших поховали у Костянтинівці. «Історія міст і сіл УРСР» називає імена девятьох загиблих заколотників: П. Бербенець, М. Смичков, П. Озерний, О. Маслов, Фадеев, Ашуков, Горяїнов, І. Меренков, І. Шашков[2].

На честь Миколи Коняєва радянською владою у 1969 р. було встановлено памʼятний знак. Також у складі Дебальцевого існувало селище імені Коняєва. У м. Красний Луч була вулиця Коняєвська.

Втрати козаківРедагувати

  • Полковників Віктор - кадет, Імператорського Донського Олександра III кадетського корпусу.[3]
  • Пятібратов - вихованець, Вищого початкового училища міста Ростов на Дону.[4]

ВтратиРедагувати

У Дебальцевому 28 грудня 1917 загинув перший доброволець загону Чернецова, Полковников В. вихованець 7-го класу Донського військового училища.[5]

Бій в культуріРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Стр 4
  2. http://ukrssr.com.ua/donetska/druzhkivka-donetska-oblast
  3. "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Стр 4
  4. "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Стр 4
  5. Донская волна. 1918, № 11. Ростов-на-Дону, 1918-1919 Стр 12

ДжерелаРедагувати

  • "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Еженедельник истории, литературы и сатиры (под ред. В. Севского). Р.-на-Дону. № 4 (32) 20 января 1919.
  • Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей / Под ред. Острогорского М. — Б.м.: Издательство «Пролетарий», 1929. — С. 197—350.
  • http://schtal.livejournal.com/13667.html[недоступне посилання з вересня 2019]
  • Октябрь в Донбассе // Каторга и ссылка. 1932. № 11/12. С. 189—191
  • http://mistervik.livejournal.com/55929.html