Буяновац (серб. Бујановац, Bujanovac, алб. Bujanoci) — місто і однойменний муніципалітет в Пчиньському окрузі в Сербії. Розташоване в басейні Південної Морави. Воно відоме своїми джерелами мінеральної води, тому він також відомий як Bujanovačka Баня (Бујановачка Бања).

Буяновац
Бујановац, Bujanovac
Bujanoc
—  Місто і муніципалітет  —
Герб Буяновац
Герб
Країна Сербія
Регіон Південна і Східна Сербія
Округ Пчиня
Населені пункти 59
Уряд
 - Мер Шаїп Камбері
Площа [1][2]
 - Місто 8,95 км²
 - Муніципалітет 461 км²
Висота над р.м. 384 м 
Населення (Перепис 2002) [3]
 - Місто 12 011
 - Муніципалітет 43 302
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 17520
Телефонний код(и) +381(0)17
Автомобільні номери BU
Веб-сайт: www.bujanovac.rs/en
Розташування Буяновац
Місцезнаходження громади Буяновац в Сербії
Municipality of Bujanovac

Муніципалітет був полем битви у 19992001, після війни в Косово. Він розташований в географічному районі, відомому як Прешевська долина. У переписі 2002 року, найбільшою етнічною групою в місті були серби, у той час як другою за чисельністю етнічною групою в місті були албанці. В даний час населення міста і муніципалітету невідомо через бойкот перепису 2011 з боку місцевого албанського населення. Офіційно є 18 542 жителі

ІсторіяРедагувати

СередньовіччяРедагувати

Середньовічні сербські держави охоплювали цю територію з 12 по 14 століття. В подальшому регіон перебував у складі Османської Імперії.

Османська добаРедагувати

Буяновац став частиною Румелії — так називали території Балканського півострова, коли ними керувала Османська Імперія. Після Балканських війн регіон перейшов до Куманського дистрикту Королівства Сербія.

ЮгославіяРедагувати

Після утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців в 1918 році Буяновац став частиною області Вранє, яка була сформована в 1921 з прийняттям Видовданської Конституції. З адміністративною реформою 1929 регіон став частиною Вардарської Бановини зі столицею в місті Скоп'є. З 1945 по 1992 Буяновац був у складі Соціалістичної Республіки Сербія.

Розпад ЮгославіїРедагувати

В 1992 році місцеві албанці організували референдум, на якому проголосували за приєднання Буяноваца, Прешева та Медведжі до самопроголошеної Республіки Косова. Проте, ніяких важливих подій не відбувалося до кінця 90-х років. Під впливом Війни в Косово, що тривала до 1999 року, між 1999 і 2001 роками, етнічно албанська паравоєнна сепаратистська організація Армія Визволення Прешева, Медведжі та Буяноваца розгорнула конфлікт, метою якого було від'єднання від Югославії трьох вищевказаних громад.

На відміну від випадку з Косово, західні країни засудили атаки і описали діяльність організації як "екстремізм" і "нелегальні терористичні акти".[4] Після Бульдозерної революції нова влада Югославії змогла припинити конфлікт за підтримки НАТО.[5]

НаселенняРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1948 34 472
1953 36 810 +6.8%
1961 39 064 +6.1%
1971 43 522 +11.4%
1981 46 689 +7.3%
1991 49 238 +5.5%
2002 43 302 −12.1%
2011[b] 18 067 −58.3%
Джерело: [6]

Згідно з переписом 2002 року населення Буяноваца становило 43 302 людини. Більша частина громади живе в сільській місцевості, міське населення становить лише 27.74%. В муніципалітеті розташовано 59 населених пунктів.

Етнічні групиРедагувати

Більшість населення громади становлять албанці, утворюючи 55% всього населення. Майже всі етнічні албанці бойкотували перепис населення 2011 року, через що точні дані не встановлено.

Етнічна група 1948[7][a] 1953[8][a] 1961[9] 1971[10] 1981[11] 1991[12] 2002[13] 2011[14][b]
Албанці 27,174 28,653 16,618 21,209 25,848 29,588 23,681 244
Серби 25,143 27,681 20,033 18,840 15,914 14,660 14,782 12,989
Роми 2,838 - 11 2,749 4,130 4,408 3,867 4,576
Македонці 29 54 40 55 105 - 36 47
Болгари 9 23 - - - - 33 23
Горанці - - - - - - 10 60
Чорногорці 23 16 8 23 24 44 7 19
Мусульмани 314 - 134 81 121 133 6 15
Югослави - 91 1,081 15 96 75 2 3
Інші 408 6,286 1,147 550 451 330 878 91
Всього 55,938 62,804 39,064 43,522 46,689 49,238 43,302 18,067

ПриміткиРедагувати

  1. Шаблон:Serbian municipalities 2006
  2. Насеља општине Бујановац (pdf). stat.gov.rs (Serbian). Statistical Office of Serbia. Процитовано 22 October 2019. 
  3. Шаблон:Serbian census 2011
  4. European Centre for Minority Issues Staf (1 January 2003). European Yearbook of Minority Issues: 2001/2. Martinus Nijhoff Publishers. с. 652–. ISBN 90-411-1956-6. 
  5. Lobjakas, Ahto. NATO: Yugoslav Officials Discuss Presevo Valley. rferl.org (Radio Free Europe / Liberty). Процитовано 22 April 2017. 
  6. 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia. stat.gov.rs. Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 11 January 2017. 
  7. STALNO STANOVNISTVO PO NARODNOSTI. stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 4 March 2015. 
  8. UKUPNO STANOVNIŠTVO PO NARODNOSTI (1953). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 March 2015. 
  9. Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1961). stat.gov.rs (Serbian). Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 March 2015. 
  10. Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1971). stat.gov.rs (Serbian). Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 March 2015. 
  11. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije (1981). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 March 2015. 
  12. STANOVNIŠTVO PREMA NACIONALNOJ PRIPADNOSTI (1991). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 March 2015. 
  13. Popis stanovnistva, domacinstava i stanova u 2002. stat.gov.rs (Serbian). Процитовано 3 March 2015. 
  14. Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији. stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу за 11 August 2014. Процитовано 3 March 2015.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)