Бушприт

Бушпри́т, бугшприт (нід. boegspriet; від boeg — «ніс» + spriet — «піка», «рожен») — горизонтальне або похиле рангоутне дерево, що виступає вперед з носа вітрильного судна. Призначений для винесення вперед центру вітрильності, що покращує маневреність судна. До бушприта кріпляться стень-штаги (штаги фор-стеньг), а також такелаж носових косих вітрил — кліверів та стакселів.

Бушприт судна «Falls of Clyde»

Схема складеного бушприта: A — власно бушприт, B — утлегар, C — бом-утлегар, D — клівер-леєр, E — фор-бом-брам-штаг, F — бом-клівер-леєр, G — фор-брам-штаг, H — подвійний фор-стень-штаг, I — зовнішній фока-штаг, J — внутрішній фока-штаг (фор-лось-штаг).

Опис

На великих вітрильниках бушприт роблять складеним — продовженням бушприта є утлегар, а продовженням утлегаря — бом-утлегар. Задній кінець бушприта називається шпор, як у щогли, передній — нок, як у гіка, гафеля або реї. Кут підвищення бушприта зазвичай становить від 30° до 36°.

Бушприт впирається своїм шпором у гніздо (степс), яке, як правило, примикає до фок-щогли. Потім проходить між бітенгами, а далі над верхнім кінцем форштевня між недгедсами. Безпосередньо на носі судна бушприт кріпиться за допомогою бугелів — металевих бандажів, що притискують його до форштевня. На старовинних суднах з носовим гальюном застосовувався ватер-вулінг — потужний тросовий бандаж, що багатьма шлагами охоплював бушприт у середній частині, проходячи скрізь гальюнну решітку і далі через витягнутий отвір у княвдигеді під гальюном. На старовинних суднах бушприт лежав на дерев'яній штуці — стандерс-індигеді, який примикав спереду до форштевня.

Бушприт розкріпляється своїм стоячим такелажем: тросовими бакштагами, проведеними через спеціальні розпірки — блінда-гафелі (вуси бушприта) до бортів судна, і ватер-штагами, що йдуть до форштевня через мартин-гіки.

Під бушпритом, утлегарем і бом-утлегарем на підпертках підвішували перти. Нок утлегаря з'єднувався з баком тросом — заспинником бушприта (лоп-штагом), що служив поручнем для страхування моряків під час переміщення по бушприту.

Десь до початку XIX під бушпритом укріпляли блінда-рею, яка несла пряме вітрило — блінд. Наприкінці XVI — початку XVIII століття на бушприті зазвичай встановлювали невелику щоглу — блінда-стеньгу. На ній кріпили блінда-стень-рею, на якій підіймався бом-блінда-бовен. Приблизно з середини XVIII ст. блінда-стеньга була замінена утлегарем з бом-блінда-реєю і бом-бліндом. Близько 1800 року блінд і бом-блінд вийшли з ужитку, і відтоді бушприт служить для несення тільки кліверів зі стакселями. Блінда-рея була вкорочена і стала служити розпіркою для бакштагів, перетворившись на блінда-гафелі.

Галерея

• 

  Бушприт з ватер-вулінгами галеона «Ваза»

• 

  Ватер-вулінги галеона «Ваза»

• 

  Матроси на утлегар-пертах

• 

  Бушприт нідерландського квака

• 

  З'єднання бушприта з утлегарем

Література

• Бушприт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Морской словарь в двух томах, Военное Издательство МО СССР, Москва, 1959 год.
• Морской энциклопедический словарь в трёх томах, Издательство «Судостроение», Ленинград, 1991 год, тираж 53000, ISBN 5-7355-0280-8.
• Марквард К. Х. «Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века», Издательство «Судостроение», Ленинград, 1991 год, 288 страниц с ил., тираж 81000, ISBN 5-7355-0131-3.

Посилання

• Бугшприт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.