Бушной Євген Мойсейович
Євген Мойсейович Бушной (нар. 1910, Горлівка, Катеринославська губернія, Російська імперія — пом. ?, Горлівка, Донецька область, Україна) — український радянський футболіст, воротар.
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Євген Мойсейович Бушной | |||||||||||||||||||||
| Народження | 1910 | |||||||||||||||||||||
| Горлівка, Катеринославська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||
| Смерть | невідома | |||||||||||||||||||||
| Горлівка, Донецька область, Україна | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
  | |||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Життєпис
ред.Народився 1910 року в Горлівці. У 1928 році виступав за горлівський «Металіст» і разом з командою став срібним призером чемпіонату Української РСР, поступившись лише харківському «Динамо»[1]. Бушной, за відомими даними, провів 1 матч на турнірі[2].
У сезоні 1938 року виступав за тбіліський «Локомотив» у групі «А» чемпіонату СРСР. «Локомотив» за підсумками турніру зайняв 24 місце з 26 команд-учасниць. Євген Бушнов зіграв у 7 матчах, в яких пропустив 16 м'ячів. У наступному сезоні 1939 року перейшов у «Стахановець» зі Сталіно, який також виступав у групі «А» чемпіонату СРСР. У цьому сезоні Євген провів 7 ігор та пропустив 13 м'ячів, а його команда зайняла 12 місце з 14-ти команд-учасниць. У Кубку провів 2 поєдинки й пропустив 3 м'ячі.
Учасник Німецько-радянської війни[3]. 29 серпня 1941 року мобілізований до лав Червоної армії. Служив в 704 стрілецькому полку 398 стрілецької дивізії помічником командира взводу. Ходив в розвідку в село Маяки в цивільному одязі, де роздобув цінні відомості. 7 листопада 1941 року брав участь в атаці на посилену заставу противника і закидав його гранатами. У бою на хуторі Федоровський атакував дві вогневі точки й вбив двох супротивників, з них — одного офіцера. Знищив близько 14 осіб зі збройних сил нацистської Німеччини. Його звання — старший сержант. Нагороджений орденом Червоної Зірки й орденом Слави 3-го ступеня.
Після закінчення війни повернувся в команду «Стахановець». У першому післявоєнному сезоні 1945 році він провів 1 матч, в якому пропустив 2 м'ячі у Другій групі чемпіонату СРСР, а сталінці посіли 5-те місце з 18 команд-учасниць.
Помер у рідній Горлівці, дата його смерті невідома. 29 квітня 2013 року в донецькому центральному парку культури і відпочинку імені А.С. Щербакова відбулося відкриття березової Алеї пам'яті, присвяченої 32 футболістам «Стаханівця» — учасникам Німецько-радянської війни. На цьому пам'ятнику увічнено й ім'я Євгена Бушного[3].
Нагороди
ред.Досягнення
ред.
Чемпіонат УРСР
Срібний призер (1): 1928
.svg){kind=small}
Примітки
ред.- ↑ Игроки клуба (рос.). Официальный сайт ФК «Шахтёр» (Горловка). Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
- ↑ Матчи клуба в 1928 году (рос.). Официальный сайт ФК «Шахтёр» (Горловка). Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
- ↑ а б В Донецке футболистам-фронтовикам посвятили аллею (рос.). Официальный сайт ФК «Шахтёр» (Донецк). 29.04.2013. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
Посилання
ред.- Бушной Євген Мойсейович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті teams.by (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru (рос.)
- Біографія [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru (рос.)