«Локомотив (Тбілісі)» (груз. ლოკომოტივი თბილისი) — футбольний клуб з Тбілісі, заснований в 14 серпня 1936 року.

Локомотив Тбілісі
Повна назва Футбольний клуб «Локомотив» Тбілісі
Засновано 1936
Населений пункт Тбілісі, Грузія
Стадіон Стадіон імені Михайла Месхі
Вміщує 24 680
Президент Лексо Топурія
Ліга Чемпіонат Грузії
2022 10-те
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія

ред.

«Локомотив» був заснований в 1936 році. Носив також назви «Локомотиві» (19881989) «Мерані» (19901993), «Мерані — Бачо» (19931995).

У чемпіонатах СРСР грав:

З 1990 року бере участь в національних чемпіонатах Грузії

Нагороди

ред.

Радянський період

ред.

Період незалежності

ред.
  • Срібний призер чемпіонатів Грузії 2001 та 2002 років;
  • Бронзовий призер чемпіонату Грузії 1999 року;
  • Володар Кубка Грузії 2000, 2002, 2005 років;
  • Фіналіст Кубка Грузії 2001 року.

Участь у Єврокубках

ред.

Клуб бере участь у розіграшах Кубка УЄФА з 1999 року. Зіграв 10 матчів (1 перемога, 3 нічиї, 6 поразок).

Стадіон

ред.

Домашня арена — стадіон імені Михайла Месхі у Тбілісі (колишня назва — «Локомотив»). Стадіон може вмістити 24 680 глядачів. Стадіон називаний на честь відомого радянського грузинського футболіста Михайла Месхі. Місткість арени є другою серед стадіонів Грузії, після стадіону імені Бориса Пайчадзе.

Відомі гравці

ред.

Відомі тренери

ред.

Цікавий факт

ред.

ФК «Локомотив» брав участь у матчі, в якому було призначена рекордна кількість пенальті (для чемпіонатів СРСР) в одному матчі, та рекордна кількість пенальті у ворота господарів. 2 липня 1938 року в грі «Динамо» (Москва) — «Локомотив» (Тбілісі) арбітр Йосип Колтунов призначив 5 пенальті: 2 реалізували господарі, 2 — гості, і ще одне пенальті гості не забили. Матч закінчився перемогою московської команди з рахунком 5:2[1][2].

Примітки

ред.
  1. «Золотая мантия» — приз «СЭ» лучшему арбитру чемпионата России (sport-express.ru, 22.04.2005) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Протокол гри «Динамо» (Москва) — «Локомотив» (Тбілісі). Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 20 липня 2011.

Посилання

ред.