Бутирін Антон Володимирович

Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978 — 28 серпня 2014) — військовик Збройних сил України.

Бутирін Антон Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Бутирін Антон Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 січня 1978(1978-01-01)
Кременчук
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (36 років)
Новозар'ївка
Поховання Кременчук
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бойовий шляхРедагувати

Закінчив Кременчуцьку школу № 9.

У часі війни — старший навідник, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російська артилерія та ДРГ терористів. Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко. 16 вересня 2014-го його тіло було ексгумовано й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

За ДНК ідентифікований, слідчими органами визнаний загиблим. Похований в Запоріжжі, Кушугумське кладовище.

Вереснем 2016-го перепохований у Кременчуці.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • В Кременуцькій школі № 9 відкрито меморіальну дошку випускнику Антону Бутиріну.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати