Відкрити головне меню

Бутирін Антон Володимирович

Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978 — 28 серпня 2014) — військовик Збройних сил України.

Бутирін Антон Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Бутирін Антон Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 січня 1978(1978-01-01)
Кременчук
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (36 років)
Новозар'ївка
поховання: Кременчук
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
92 ОМБр.png
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бойовий шляхРедагувати

Закінчив Кременчуцьку школу № 9.

У часі війни — старший навідник, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російська артилерія та ДРГ терористів. Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко. 16 вересня 2014-го його тіло було ексгумовано й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

За ДНК ідентифікований, слідчими органами визнаний загиблим. Похований в Запоріжжі, Кушугумське кладовище.

Вереснем 2016-го перепохований у Кременчуці.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • В Кременуцькій школі № 9 відкрито меморіальну дошку випускнику Антону Бутиріну.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати