Безщотний Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Безщо́тний (нар. 4 серпня 1977(19770804) — пом. 27 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Безщотний Юрій Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Безщотний Юрій Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1977(1977-08-04)
Куп'янськ
Смерть 27 серпня 2014(2014-08-27) (37 років)
Новозар'ївка
Поховання Куп'янськ
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєписРедагувати

По закінченні школи одразу пішов працювати учнем токаря. У 1996—1998 роках служив в армії. Потім працював водієм на підприємстві «Комсервіс».

Призваний за мобілізацією 3 серпня 2014 року. Командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади, старший водій.

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Тоді ж полягли Руслан Батраченко, Сергій Бризгайло, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний.

Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 23 червня 2015 року захисника поховали в Куп'янську.

Без Юрія лишились мама та син 2000 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати