Бузівка (Магдалинівський район)

Бу́зівка — село в Україні, в Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 852 особи. Орган місцевого самоврядування — Бузівська сільська рада.

село Бузівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Магдалинівський
Рада/громада Бузівська сільська рада
Код КОАТУУ 1222381101
Облікова картка Бузівка 
Основні дані
Населення 852
Поштовий індекс 51120
Телефонний код +380 5691
Географічні дані
Географічні координати 49°07′41″ пн. ш. 35°04′59″ сх. д. / 49.12806° пн. ш. 35.08306° сх. д. / 49.12806; 35.08306Координати: 49°07′41″ пн. ш. 35°04′59″ сх. д. / 49.12806° пн. ш. 35.08306° сх. д. / 49.12806; 35.08306
Середня висота
над рівнем моря
78 м
Водойми канал Дніпро—Донбас
Відстань до
обласного центру
92 км
Відстань до
районного центру
37 км
Найближча залізнична станція Платформа 112 км
Відстань до
залізничної станції
5 км км
Місцева влада
Адреса ради с. Бузівка, вул. Незалежності, 10, тел. 9-35-33
Сільський голова Гейдер Борис Ернестович
Карта
Бузівка. Карта розташування: Україна
Бузівка
Бузівка
Бузівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Бузівка
Бузівка
Мапа

CMNS: Бузівка на Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Село Бузівка знаходиться між річкою Оріль та каналом Дніпро — Донбас (в обох випадках на лівому березі, тому що вони течуть в протилежні сторони) на півночі області на межі з Харківською областю. Примикає до села Йосипівка, за 2,5 км від села Ковпаківка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 0412.

Історичні відомостіРедагувати

 
Бузівка, 1790 р.

Бузівка заснована наприкінці 17 століття, точна дата заснування невідома.

Відомо, що в часи Запоріжської Січі, тут було декілька зимівниківта хуторів, де жили козаки. Займались, переважно, бджільництвом, рибальством та випасали худобу.

В 1779 році, ця територія була передана капітану Луганського пікінерського полку, Дмитру Васильовичу Черткову, як рангова дача. В 1779 році Дмитро Васильович, розпочав будівництво церкви Святого Дмитрія Ростовського. 7 листопада 1780 року Свято-Дмитріївську церкву було освячено та відкрито для прихожан.

Станом на 22 квітня 1779 року в селищі налічується 81 двір в яких проживає 468 селян, з яких 253 чоловіка і 215 жінок. Також говориться, що всі жителі є вільними. За походженням більщість є малоросами, частина з Речі Посполитої і ще частина з поселень бувших запорожців.

Станом на 1859 рік в Бузівці було 8 дворів в яких проживало 70 осіб, з яких 33 чоловіка та 37 жінок.

1886 року тут мешкало 431 осіб, було 85 дворів, волосне правління, 1 православна церква. Слобода Бузівка була центром Бузівської волості.

В роки радянської влади у Бузівці розміщувалась центральна садиба колгоспу «Перемога».

У Бузівці працюють середня загальноосвітня школа, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1073 особи, з яких 500 чоловіків та 573 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 850 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,31 %
російська 7,75 %
білоруська 0,12 %
молдовська 0,12 %
інші 0,70 %

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати