Бруно Ганц
Бру́но Ганц (нім. Bruno Ganz; 22 березня 1941[4][5][…], Цюрих[4] — 16 лютого 2019[1][2][3], Au[d]) — швейцарський актор, кар'єра якого на німецькому телебаченні та в кінопродукції нараховує майже 60 років. Відомий своєю співпрацею з режисерами Вернером Герцогом, Еріком Ромером, Френсісом Фордом Копполою та Вімом Вендерсом. Завоював широке визнання ролями Джонатана Ціммермана в трилері Американський друг (1977), Джонатана Харкера в х/ф Носферату — привид ночі (1979) та ангела Даміеля в романтичному фільмі Небо над Берліном (1987).
| Бруно Ганц | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Bruno Ganz | ||||||
 | ||||||
| Ім'я при народженні | Bruno Ganz | |||||
| Народився |
22 березня 1941 (81 рік) Цюрих, Швейцарія | |||||
| Помер |
16 лютого 2019[1][2][3] (77 років) Au[d] | |||||
| Поховання | ||||||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Швейцарія | |||||
| Діяльність | актор театру, кіноактор, кінорежисер, телеактор | |||||
| Alma mater | Zurich University of the Artsd | |||||
| Роки діяльності | 1960 — 2018 | |||||
| IMDb | nm0004486 | |||||
| Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
|
| ||||||
 Бруно Ганц у Вікісховищі | ||||||
Вибіркова фільмографіяРедагувати
- 1976 — «Маркіза О»
- 1977 — «Американський друг»
- 1981 — «Провінціалка»
- 1987 — «Небо над Берліном»
- 1991 — «Діти природи»
- 1992 — «Наші останні дні»
- 1998 — «Вічність і один день» (Μια αιωνιότητα και μια μέρα) — Александр
- 2003 — «Лютер»
- 2004 — «Бункер»
- 2006 — «Вітус» (Vitus) — дід Вітуса
- 2008 — «Читець»
- 2011 — «Невідомий»
- 2013 — «Міхаель Кольхаас» (Michael Kohlhaas) — губернатор
- 2018 — «Дім, який побудував Джек» — Вердж
Театральні роботиРедагувати
1962 року Ганц переїхав до Німеччини, де брав участь у численних фільмах та виставах. У 1970 році перебрався до Берліну, де почав працювати у заснованому Петером Штайном театрі «Шаубюне»[en]. Грав у виставах: «Мати» за романом Максима Горького, «Принц Фрідріх хомбургського» за Генріхом фон Кляйстом, «Смерть Емпедокла» за Фрідріхом Гельдерліном тощо.
Одна з кращих театральних ролей Бруно Ганца — Гамлет у постановці шекспірівської п'єси, здійсненої Штайном у 1982 році[7].
З 22 по 23 липня 2000 року Петер Штайн на всесвітній виставці ЕКСПО у Ганновері представив свій проект «Faust» — перша постановка повної версії «Фауста» Йоганна Гете. Вистава «Фауст I» тривала 8 годин, «Фауст II» — 14 годин. Згодом 20-годинну виставу було відтворено у Відні та Берліні. Роль Фауста виконав Бруно Ганц[8].
Громадська позиціяРедагувати
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б https://www.rts.ch/info/culture/cinema/10223869-l-acteur-suisse-bruno-ganz-est-decede-samedi-a-zurich.html
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122265939 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Blubacher T. Theaterlexikon der Schweiz
- ↑ Hamlet, Hitler oder Heidis Großvater: Bruno Ganz war ein Weltstar. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (17 лютого 2019). «Фауст» Бруно Ганца (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-1-19.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про швейцарського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2016) |