Відкрити головне меню

Брунари

село в Польщі, Малопольське воєводство, Горлицький повіт

Брунари (пол. Brunary) — село в Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 876 осіб (2011[1]). Історично належить до Лемківщини[2]. Брунари діляться на присілки: Брунари-Вижні, Брунари-Нижні, Яшкова і Вершки (перші три — окремі села до 1947 р.).

Село
Брунари
пол. Brunary
Brunary2(js).jpg
Церква Архангела Михаїла

Координати 49°32′09″ пн. ш. 21°05′51″ сх. д. / 49.535833333360777431° пн. ш. 21.09750000002777881° сх. д. / 49.535833333360777431; 21.09750000002777881Координати: 49°32′09″ пн. ш. 21°05′51″ сх. д. / 49.535833333360777431° пн. ш. 21.09750000002777881° сх. д. / 49.535833333360777431; 21.09750000002777881

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Перша згадка 1335
Населення 876 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0467910
GeoNames 775239
Брунари. Карта розташування: Польща
Брунари
Брунари
Брунари (Польща)
Брунари. Карта розташування: Малопольське воєводство
Брунари
Брунари
Брунари (Малопольське воєводство)
Брунари у Вікісховищі?

Зміст

РозташуванняРедагувати

Село лежить за 9 км від адміністративного центру Устя-Горлицьке, 15 км від міста Горлиці та за 97 км від Кракова.

Історія селаРедагувати

Перша згадка про село Брунари датується 1335 роком, коли король Польщі Казимир III Великий призначив солтисом Данила Яшковського, виділив землю для церкви у Брунарах і закріпачив село за німецьким правом. Колишнє село Яшкова (теперішня частина села Брунари) закріпачив село за німецьким правом Самуель Яшко в 1343 році від імені Казимира Великого. У 1391 села були передані єпископу Кракова у складі т. зв. мушинського ключа. В 1426 році переведені на волоське право, а в 1577 було закріпачено Брунари Нижні.

В 1626 році єпископ Кракова заборонив будівництво будь-яких греко-католицьких церков або збільшення кількості греко-католицьких священиків на своїй землі. В 1641 році єпископ Кракова віддав власність церков у Чорній та Перунці для підтримки священика Матея Бодневича у Брунарах з умовою, щоб помічник був з Чорної.[3].

Метричні книги велися з 1776 року[4].

До виселення лемків село належало до Грибівського деканату Перемиської єпархії. Населення села Брунари Вижні складалось переважно з українців, греко-католиків:

  • 1840 — 383 греко-католиків
  • 1859 — 285 греко-католиків
  • 1879 — 306 греко-католиків
  • 1899 — 387 греко-католиків
  • 1926 — 340 греко-католиків

та

  • 1936 — 858 греко-католиків; 48 католиків; 20 юдеїв разом у обох Брунарах.

У селах Брунари Вижні, Брунари Нижні та Яшкова до 1945 року було практично чисто лемківське населення, зокрема на 1.01.1939:

  • Брунари Вижні — 440 жителів (415 українців, 15 поляків і 10 євреїв)
  • Брунари Нижні — 510 жителів (455 українців, 45 поляків — прибулих працівників тартака і 10 євреїв)
  • Яшкова — 340 жителів (усі 340 українці)[5].

На відміну від обох Брунарів у селі Яшкова залишилося тільки 50 греко-католиків через перехід у 1928 р. 280 жителів до Польської православної церкви.

У 1940 р. в 36-річному віці помер місцевий парох і за сумісництвом декан Грибівського деканату Антоній Погорецький унаслідок тяжких побоїв, отриманих у концтаборі Береза Картузька; похований коло церкви.

Під час німецької окупації місцева вчителька переховувала чотирьох євреїв. Власник магазину в селі поляк-фольксдойч доніс німцям і ті розстріляли 4 євреїв, учительку, її чоловіка і двох дітей.

Понад 10 молодих людей з Брунарів вступило до УПА в 1945—1947 рр. і захищали рідний край від польського терору. 5 жовтня 1946 р. під селом розгорівся бій з Військом Польським.[6]

У 1947 р. в ході операції «Вісла» українців з усіх трьох сіл було ув'язнено в концтаборі «Явожно» або депортовано на понімецькі землі[7].

У 1975—1998 роках село належало до Новосончівського повіту Новосондецького воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 471 125 312 34
Жінки 405 126 225 54
Разом 876 251 537 88

Церква Архангела МихаїлаРедагувати

Церква Архангела Михаїла — давній греко-католицький храм[9]. Перша божниця у Брунарах постала після 1616 року, коли у селі була заснована греко-католицька парафія. Нову церкву збудували 1653 року, а сучасну церкву — в XVIII столітті. 1831 року її перебудували й розширили. Колишній презбітерій поєднали з навою. Дерев'яна церква належить до лемківського зодчества XVII століття. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати: вівтар, нава і бабинець. Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Над притвором височіє вежа. Кожна баня увінчана декоративними хрестами. Усередині бароковий іконостас XVIII століття. Збереглися настінні фрески XVIIIХІХ століть, розписані в синіх тонах з виноградними мотивами. Окрім головного вівтаря XVII століття у церкві є два бокових вівтаря XVIII століття. Художньо цінними у них є ікони Богородиці й Преображення.

Після операції «Вісла» 1947 року, коли лемки були переселені на понімецькі території Польщі, храм став використовуватися як римо-католицький костел.

2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з рядом інших дерев'яних церков у Польщі та Україні.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Села в Польщі де до 1945 року мешкали лемки. www.lemko.org. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  3. Прадідівська слава. Верхні Брунари
  4. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 37-38
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24, 116.
  6. Богдан ГАЛЬЧАК. СТОСУНКИ ЛЕМКІВ З УКРАЇНСЬКОЮ ПОВСТАНСЬКОЮ АРМІЄЮ
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  8. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  9. Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43

ПосиланняРедагувати