Бронниця

село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України

Бро́нниця — село в Україні, у Могилів-Подільському районі Вінницької області. Населення становить 1268 осіб. Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0202. У селі розташований пункт пропуску Бронниця—Унґурь на кордоні з Молдовою.

село Бронниця
Сільська школа
Сільська школа
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Рада Бронницька сільська рада
Код КОАТУУ 0522681401
Облікова картка Бронниця 
Основні дані
Засноване 1388
Населення 1268
Площа 2,787 км²
Густота населення 454,97 осіб/км²
Поштовий індекс 24052
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 48°24′06″ пн. ш. 27°53′41″ сх. д. / 48.40167° пн. ш. 27.89472° сх. д. / 48.40167; 27.89472Координати: 48°24′06″ пн. ш. 27°53′41″ сх. д. / 48.40167° пн. ш. 27.89472° сх. д. / 48.40167; 27.89472
Середня висота
над рівнем моря
63 м
Водойми р. Дністер, Котлубаївка
Відстань до
обласного центру
128 км
Відстань до
районного центру
10,4 км
Місцева влада
Адреса ради 24052, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Бронниця, вул. Зарічна,4 тел. 46-2-31
Сільський голова Слободян Віктор Миколайович
Карта
Бронниця. Карта розташування: Україна
Бронниця
Бронниця
Бронниця. Карта розташування: Вінницька область
Бронниця
Бронниця
Мапа

CMNS: Бронниця у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Бронниця вперше згадується у грамоті князів Коріатовичів 1388 року. На території села збереглися залишки укріплень та підземні ходи. Це, а також назва села дає змогу припустити, що тут була фортеця.

Село з прилеглими землями належало Сапігам, у XVIII ст. - Потоцьким, а у ХІХ-на поч. ХХ ст. - князям Вітгенштейнам. Тут розташовувалась їх садиба, яка сьогодні є пам'яткою архітектури. Населення на той час становило близько 1000 осіб, переважно православних українців, а також незначну частку католиків та євреїв, займались селяни виключно землеробством. У 1867 р. була побудована кам'яна церква, діяла церковно-приходська школа.

У радянські часи у селі знаходилась фабрика побутової хімії (нині закинута) та центральна садиба радгоспу, що обробляв 3905 га землі, у т. ч. близько 2512 га орної землі, 212 га сортосаду. Було розвинуте садівництво, виноградарство та м'ясо-молочне тваринництво. У наш час працюють створені тоді школа, будинок культури, бібліотека. Будинок відпочинку «Гірський» створений на місці колишнього маєтку нині не функціонує.

Пам'яткиРедагувати

На території села розташовані пам'ятки природи:

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати