Бромеліт
Бромеліт (рос. бромеллит; англ. bromellite; нім. Bromellit) — мінерал, оксид берилію, близький до цинкіту.
| Бромеліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bmel[2] |
| Хімічна формула | BeO |
| Nickel-Strunz 10 | 4.AB.20 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Magnus Bromeliusd[3] |
| Типова місцевість | Лонгбан[3] |
 Бромеліт у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: ВеО.
Сингонія гексагональна.
Структура вюрцитова.
Твердість 9.
Густина 3,02.
Колір білий.
Блиск скляний. Прозорий.
Кристали призматичні.
Виявлений в Лонгбані (Швеція), де асоціює з сведенбергітом, ріхтеритом і марганцевим біотитом. Дуже рідкісний.
Синонім: Берилієва земля.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бромеліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бромеліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- http://webmineral.com/data/Bromellite.shtml [Архівовано 8 серпня 2009 у Wayback Machine.]