Бременська радянська республіка

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Бременська радянська республіка — невизнана недовговічна держава, яка існувала протягом 25 днів у 1919 році. Складалася зі землі Бремен, Німеччина.[1] Республіка була проголошена під час Листопадової революції (після поразки Німецької імперії у Першій світовій війні).

Bremer Räterepublik
Бременська Радянська Республіка
Невизнана держава
1919
Девіз
"Proletarier aller Länder, vereinigt Euch!"
"Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"
Гімн
Die Internationale
Інтернаціонал
Бременська радянська республіка: історичні кордони на карті
Бременська радянська республіка: історичні кордони на карті
СтолицяБремен
МовиНімецька
Форма правлінняРадянська республіка
Народний комісар/ПрезидентЙоганн Кніф
Законодавчий органРада народних представників
Історичний періодПерша світова війна
• Засновано
10 січня
• Ліквідовано
4 лютого
Населення
Валюта"Паперова марка" (ℳ)
Попередник
Наступник
Веймарська республіка
Вільне ганзейське місто Бремен
Веймарська республіка
Вільне ганзейське місто Бремен
Сьогодні є частиноюНімеччина Німеччина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бременська радянська республіка

Історія

ред.
 
Плакат, який закликає вступати до лав бременської міліції.
 
Проголошення Робітничої ради у міській ратуші, 15 листопада.

Передумови

ред.

Після зречення кайзера 9 листопада 1918 року, Німеччина увійшла в період нестабільності. Уряд країни, який очолювала Соціал-демократична партія Німеччини, та Союз Спартака оголосили про створення Німецької республіки (при цьому останній оголосив про «Вільну соціалістичну республіку»).[2] Це призвело до громадянської війни та Листопадової революції 1918-19 рр. із двома протиборчими сторонами, які боролися за владу.

До створення радянської держави радикальні робітничі рухи вже користувалися значною підтримкою у Бремені (через високий рівень зайнятості у важкій промисловості) при обраній до влади у місті СДПН (риса, яка спостерігається й до сьогодні).[3] В результаті, з початком громадянської війни, Бремен сильно симпатизував лівому Союзу Спартака. Повстання у Бремені почалося безпосередньо перед зреченням кайзера (6 листопада 1918) зі створенням та обранням робітничої ради. Ця рада засідала в мерії Бремена й керувала справами невеликої держави незалежно від новоствореної, очолюваної СДПН, Веймарської республіки у Берліні.[4]

Проголошення

ред.
 
Меморіал загиблим при обороні Бременської республіки.

10 січня робітнича рада проголосила республіку шляхом створення Ради народних представників у місті. Викладачі, перш за все Йоганн Кніф, склали основну частину керівництва, які сповідували підтримку багатьом ленінським теоріям.[3] Рада народних представників замінила робітничу раду і також була розміщена у ратуші. Після її створення прийняла багато нового законодавства, зокрема закон про рівну оплату праці. Довгострокова мета, хоч і не була реалізована, полягала також у націоналізації економіки Бремену шляхом встановлення диктатури пролетаріату.

Розгром

ред.

На початку 1919 року Веймарська республіка мала достатньо сильні позиції у громадянській війні, щоб кинути виклик державі. У результаті Фрідріх Еберт відправив підрозділи Фрайкор до Бремену, щоб успішно знищити республіку.[5] На відміну від Баварської радянської республіки, придушення робітничої ради у Бремені коштувало 80 життів (включаючи страчених лідерів).[4] Радянська республіка швидко впала через географічне положення держави (вона була оточена територією, контрольованою Веймарським урядом, тому не могла отримати підтримку з боку Союзу Спартака). Бремен захопили 4 лютого, Бремергафен протримався до 8-9 лютого.

Уряд

ред.

Рада народних представників грала роль законодавчого органу і складалася з дев'ятьох членів (три члени Комуністичної партії, три члени НСДПН, троє безпартійних солдатів).[1] Йоганн Кніф, член незалежних соціал-демократів, грав значну роль у республіці, займаючи роль народного комісара.[3] Рада була сформована з робітничої ради, створеної в листопаді 1918 року з аналогічним складом.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б The Great Soviet Encyclopedia, 3rd Edition. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  2. Priestand, David (2009). The Red Flag: A History of Communism. New York: Grove Press. ISBN 0802145124.
  3. а б в Bourrinet, Philippe (2016). The Dutch and German Communist Left (1900 68): Neither Lenin Nor Trotsky Nor Stalin! - All Workers Must Think for Themselves!. Historical Materialism Book. Т. 125. Brill. с. 78. ISBN 9004269770.
  4. а б Schnell, Andreas (2004). Alle Mächt den Räten! (German) . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  5. Grange, William (2008). Cultural Chronicle of the Weimar Republic. Scarecrow Press. с. 27. ISBN 081085967X.

Посилання

ред.