Боровани (Чеські Будейовиці)

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Боровани (чеськ. Borovany) — місто у Чехії, розташоване в окрузі Чеські Будейовиці Південночеського краю. Мала батьківщина національного героя чеського народу гуситського лідера Яна Жижки.

Місто
Боровани
Borovany
Країна Чехія
Край Південночеський край
Район Чеські Будейовиці
ГРП Тргове-Свіни
Староста Станіслав Малик
Дата заснування 1186
Попередні назви нім. Forbes
Місто з 1578
Офіційна мова чеська
Національний склад чехи
Часовий пояс UTC+1
Пам'ятник Яну Жижці у Троцнові.

Історія

ред.

Перша письмова згадка про Боровани належить до 1186 року, коли поселення ввійшло у список володінь Цветльского абатства. У 1291 Боровани вже перебували у володінні Вока з Борован, який був, швидше за все, представником крумловської гілки роду Вітковичі, а в 1327 село купив інший представник цього роду Вілем I з Ландштейна. Його син Вітек II з Ландштейна в 1359 продав Боровани іншій гілці роду — Рожмберкам, які включили поселення до складу свого Новоградського панства.

Наприкінці XIV століття Боровани були поділені між кількома власниками, а у 30-х роках XV століття єдиним власником став голландський купець Петр Ліндський, що оселився в Чеських Будейовицях. Він у 1455 зі схвалення короля Владислава заснував Борованський монастир августинців. Згідно з волею Петра Ліндського все його майно після смерті перейшло у власність монастиря. У 1564 монастир був ліквідований Вілемом з Рожмберка, а монастирські володіння забрані у його власність. У Борованах був назначений Рожмберкський управитель.

У 1578 владарж Вілем із Рожмберка надав Борованам статус міста і герб, на якому зображена, зокрема, п'ятипелюсткова червона троянда Рожмберків. Після зникнення цього роду у 1611 більшість їх володінь, включаючи Боровани, успадкували Швамберки. Володіння Швамберків, зокрема Боровани, були конфісковані королем в 1620 за участь представників роду у Повстанні чеських станів. Згодом король Фердинанд III передав Боровани з навколишніми селами відновленому в 1630 Борованському монастирю, підтвердивши при цьому деякі старі міські привілеї Борован і надавши нові.

Масштабна будівельна діяльність по відновленню міста, зруйнованого у Тридцятилітній війні, була розпочата монастирем аж у XVIII столітті. У другій половині століття в місті було зведено будівлю Прелатури — резиденції пробста Борованського монастиря. Після того, як внаслідок реформи Йосифа II монастир був повторно скасований у 1785, його володіння викупив князівський рід Шварценберків, які перебудували Прелатуру в замок-палац.

У 1850 місто Боровани стали самостійним муніципалітетом у складі округу Чеські Будейовиці та судового округу з центром в Тргове-Свіни. Відкриття в 1869 залізниці, що проходить через Боровани, сприяло подальшому розвитку міста і призвело до збільшення видобутку діатоміту в його околицях. Після проголошення Чехословацької республіки в 1918 році видобуток і переробка діатомиту була передана акціонерному товариству «Calofrig».

У 1973 році Боровани офіційно отримали статус міста.

Пам'ятки міста та округи

ред.
  • Парафіяльний костел Відвідин Діви Марії
  • Ганебний стовп
  • Борованський замок
  • Місце народження Яна Жижки в Троцнові
 
Кадастровий поділ міста
 
Борованський замок — колишня Прелатура монастиря

Частини міста

ред.
  • Боровани
  • Палац
  • Глубока-у-Борован
  • Радоштіце
  • Троцнов
  • Тршебеч
  • Врцов

Населення

ред.

Примітки

ред.